Мотивувати і збільшувати зарплату: як українські компанії збираються утримувати працівників

Третина вітчизняних компаній зіткнулися з дефіцитом кадрів, викликаним трудовою міграцією.  Щоб утримати співробітників, вони почали піднімати їм зарплати і придумувати мотиваційні проекти.  Компаній, які зіштовхнулися з відтоком кадрів за кордон, в Україні вже сотні.

За даними Мінсоцполітики, на заробітках за кордоном постійно перебувають 3,2 млн українських громадян.  А в цілому в міграційних процесах беруть участь по 7-9 млн осіб на рік, включаючи сезонних працівників.

При цьому все працездатне населення країни, за офіційними даними, становить 24 млн. Згідно з опитуванням транснаціональної консалтингової компанії EY, в першому півріччі 2018 го більше третини українських компаній назвали трудову міграцію безпосередньою причиною плинності кадрів.

Найгостріше її відчувають підприємства, що працюють в сферах виробництва споживчих товарів, телекомунікацій і в промисловості в цілому.  Поки що головною паличкою-виручалочкою для них стало підвищення зарплат працівникам.

За даними кадрового порталу HeadHunter Україна, за минулий рік заробітки найманих працівників в середньому зросли на третину.  У Нацбанку оцінка приросту трохи нижче – 26%.

У будь-якому випадку приватний бізнес став нарощувати виплати персоналу швидше, ніж це робить держава, яке нещодавно підняв мінімальну заробітну плату лише на 16%.

Зарплати зростають настільки швидко, відзначає НБУ у своєму свіжому звіті про фінансову стабільність, що це стає ризиком для прибутковості реального сектора.

Найбільше підвищилися витрати на персонал в транспортній галузі, легкої промисловості і машинобудуванні.  "Компанії стали більше дбати про фізичне і моральне здоров'я співробітників, про підвищення лояльності", – говорить Юлія Дрожжина, керівник експертно-аналітичного центру HeadHunter.
За даними EY, різні програми нематеріального стимулювання і негрошового винагороди використовують 84% вітчизняних роботодавців.  Люди їдуть на заробітки не тільки через гроші, а й тому, що не бачать перспектив.

Останнє особливо впливає на молодих людей – тих, кому немає 35. Тим часом вропейскій ринок праці відкривається перед українцями все ширше.  Наприклад, з 2020 року в Німеччині вступить в силу закон про спрощення працевлаштування для кваліфікованих працівників.

Він дозволить іноземцям влаштовуватися на роботу вже після прибуття в країну – зараз потенційному трудовому мігранту потрібно мати підписаний з німецькою фірмою трудовий договір ще до в'їзду.  Загальний попит на українських заробітчан з боку Німеччини, а також Чехії та Болгарії, за минулий рік збільшився на 12-13%.

На це вказують бази даних вакансій і резюме HeadHunter.  Європейські роботодавці в принципі все позитивніше дивляться на працівників з України.  І тому тиск на вітчизняний ринок праці буде лише зростати.

А підтягування зарплат до рівня сусідніх країн, мотиваційний навчання і кар'єрні перспективи – всі ці заходи, на думку експертів, в найближчі роки кардинально не змінять загальну ситуацію з трудовими мігрантами.

Адже в Європі все одно можна заробити більше, а українська економіка ще не скоро дозволить національним роботодавцям бути настільки ж щедрими.

Коментарі