Податки на нерухомість у 2018: скільки заплатять продавці, а скільки покупці

Платники податків України самостійно визначають розмір податку на продану ними житлову нерухомість. Виплату фінансового зобов'язання за минулий рік необхідно провести до 1 серпня поточного року.

Держава стягує в державну казну податки і збори з учасників угод купівлі-продажу нерухомості.

Офіційні документи про виплату державі фінансових зобов'язань підтверджують учасникам угоди законність операції. Domik.ua з'ясував які податки і збори обов'язкові для покупців і продавців, і в яких випадках закон звільняє учасників угоди від виконання фіскальних зобов'язань.

Подача фізособами податкової декларації про майновий стан і доходи

Відповідно до пункту 49.18 статті 49 глави 2 розділу II Податкового кодексу України (ПКУ), платник-фізособа в поточному році подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за минулий календарний рік. Подати декларацію в ДФС необхідно до 1 травня поточного року.

Платник самостійно вибирає спосіб подачі декларації в ДФС:

– особисто або через уповноважену особу;

– поштою з повідомленням про вручення;

– по електронній пошті в електронній формі з виконанням відповідних вимог оформлення документа і цифрового підпису.

Фінансові зобов'язання продавця перед державою

Згідно зі статтею 172 ПКУ, продаж фізичною особою нерухомого майна – операція, яка призводить до виникнення доходу і підлягає оподаткуванню. Платник податків виконує свої фіскальні зобов'язання самостійно в порядку сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Відповідно до підпункту 179.7 статті 179 ПКУ, фізособа виплачує зазначену в декларації суму до 1 серпня поточного року.

Платник обчислює розмір ПДФО від суми продажу нерухомості. Фізичні особи резиденти України виплачують ПДФО в розмірі 5% від суми продажу житлової нерухомості за таких умов:

– відчужена нерухомість була у власності строком до трьох років;

– особа вчинила за звітний рік більше однієї угоди відчуження майна.

За держреєстрацію договору відчуження майна передбачена сплата державного мита в розмірі 1% від суми угоди.

При таких же умовах володіння фізособа-нерезидент України виплачує ПДФО в розмірі 18% доходу від угоди.

Продавець, фізособа-нерезидент України, при відчуженні нерухомого майна виплачує державний військовий збір в розмірі 1,5% від суми угоди і державне мито в розмірі 1%.

Покупець нерухомості зобов'язаний сплатити пенсійний збір в розмірі 1% від вартості угоди.

Коли не платять податок на продаж нерухомості

Відповідно до пункту 1 статті 172 ПКУ, фізособи звільнені від сплати податку на дохід від продажу нерухомості за таких умов:

– відчужене майно належало власнику більше трьох років;

– відчужене майно було отримано власником у спадок;

– в звітний період здійснена одна операція відчуження майна.

Фінансові зобов'язання покупців нерухомості перед державою

Покупці нерухомості фізичні особи резиденти і нерезиденти України сплачують збір на пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості купленого майна. Від сплати збору на пенсійне страхування звільнені угоди дарування нерухомості і договори довічного утримання (догляду).

Популярне: В Україні почали по-новому оформлювати спадок: що треба знати?

Пільги при сплаті держмита за купівлю-продаж нерухомості

Згідно з декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 1993 року в редакції 2017 року, від сплати державного мита при купівлі-продажу житлової нерухомості звільнені такі категорії громадян України:

– особи, віднесені до I-IV категорій постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

– інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів і партизанів, які зникли безвісти;

– інваліди I-II категорій.

Якщо учасники угоди – особи із зазначених пільгових категорій, вони держмито не платять. Якщо один з учасників угоди не має жодних пільг він зобов'язаний сплатити держмито.

Вартість реєстрації купленої нерухомості

Порядок реєстрації права власності на куплену нерухомість визначено постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року. Державну реєстрацію за заявою одержувача нерухомості проводить уповноважений реєстратор або нотаріус.

Новий власник нерухомості пред'являє державному реєстратору паспорт, оригінал ідентифікаційного коду і заяву. Державний реєстратор формує в електронній базі Держреєстру речових прав номер об'єкта власності на який перейшла в нове володіння нерухомість і подає заяву в чергу на підтвердження. Заява та номер підтверджує Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.

Згідно зі статтею 34 Закону № 51 «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 2004 року в редакції від 04.06.2017, адміністративний збір за державну реєстрацію становить одну десяту частину розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян. Відповідно до статті 7 закону про Державний бюджет України на 2018 рік, щомісячний прожитковий мінімум на одну працездатну особу визначено так:

– з 1 січня 2018 року – 1700 грн; адміністративний збір за державну реєстрацію – 170 грн; – з 1 липня 2018 року – 1777 грн; адміністративний збір за державну реєстрацію – 177,7 грн; – з 1 грудня 2018 року – 1853 грн; адміністративний збір за державну реєстрацію – 185,3 грн.Согласно статті 19 Закону № 52, державна реєстрація проводиться протягом п'яти робочих днів. За реєстрацію в цей термін діють зазначені вище таріфи.

В статті 34 цього Закону визначено тарифи за державну реєстрацію в терміни менше п'яти днів, які може вказати заявник: – за 2 робочих дня – 1 щомісячний прожитковий мінімум працездатної особи; – за 1 робочий день – 2 щомісячних прожиткові мінімуми працездатної особи; – за 2 години – 5 щомісячних прожиткових мінімумів працездатного ліца.Виясніть особливості оформлення документів для угоди купівлі-продажу житлової нерухомості і правила державної реєстрації пра ва володіння купленої квартирою можна на форумі юридична консультація.

Коментарі