Нова модель симуляції атмосферних процесів на екзопланетах дозволяє NASA поліпшити точність вибору об’єктів, потенційно придатних для життя за межами Сонячної системи і приділяти максимум часу спостереження за найбільш перспективними кандидатами, що знаходяться біля карликових зірок.
Попередні моделі симулювали атмосферні процеси тільки в одному вимірі, по вертикалі. Нове дослідження, проведене спільно NASA і токійським інститутом технологій враховує рух атмосферних мас у трьох вимірах.
Використовуючи нову методику, яка реалістичніше моделює атмосферні умови, вчені зрозуміли, що існує варіант, який може прямо вказувати на наявність води, а разом з нею і життя.
Умови для життя за межами Сонячної системи
Саме наявність на планеті води в рідкій формі є необхідною умовою для потенційного виявлення життєвих форм.
Планета повинна знаходитися на оптимальній відстані від своєї зірки. Занадто близько, і вода википить або створить дуже густу атмосферу за прикладом Венери, а якщо занадто далеко, то рідина замерзне.
Виняток карликових зірок
Якщо планета обертається навколо карликової зірки, з тьмяним світлом, то її орбіта може перебувати досить близько до джерела світла. Але сила тяжіння зірки сповільнить рух навколо своєї осі і планета буде весь час повернена до світла одним боком (так само, як Місяць завжди дивиться на Землю однією своєю півкулею).
У цій ситуації на денній стороні планети виникають густі хмари, які працюють як «сонячна парасолька», що захищає небесне тіло від зоряного світла і при цьому виводячи надлишки тепла в нічний частині планети.
Наявність вологого парникового стану на планетах, які обертаються навколо зірок, менших за розміром і менш яскравих ніж Сонце, є гарною новиною для пошуку позаземного життя. Адже саме такі зірки є найбільш поширеними в галактиці «Чумацький шлях».
Простота підбору кандидатів для вивчення
Щоб визначити, чи можливе життя (а вірніше — чи є вода в рідкому стані) в певній зоряній системі зараз необхідно знати тільки температуру конкретного небесного світила.
Далі необхідно використовувати стандартні методи виявлення екзопланет, досліджуючи зміни яскравості зірки при проходженні перед нею планети.