Українців чекають важливі зміни! Що буде з цінами на продукти, після того як скасують держрегулювання

Міністерство економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) найближчим часом порекомендує уряду визнати успішними результати пілотного проекту щодо скасування державного регулювання цін на продукти харчування, який діяв в Україні з 1 жовтня 2016 року по 1 січня 2017 року, і ввести його на постійній основі. Таким чином, 20-річна практика стримування цін за рахунок обмеження торговельних націнок на соціальні товари може бути скасовано.

Як повідомили в МЕРТ, проект рішення про скасування держрегулювання буде найближчим часом опублікований на офіційному сайті міністерства для обговорення. 

Кабінет міністрів ввів держрегулювання цін на соціально значущі продукти харчування 25 грудня 1996 року постановою №1548. Протягом 20 років уряд неодноразово скасовував держрегулювання, зробило жорсткішою його або ж розширювало список продуктів, націнка виробника і продавця на які не може перевищувати 15%. 

До соціально значущих продуктів в Україні відносяться борошно пшеничне вищого сорту, хліб і хлібобулочні вироби з пшеничного та житнього борошна простої рецептури, макаронні вироби, крупи, рис, яловичина і свинина, м'ясо птиці, курятина в тушках, ковбаса варена, коров'яче молоко, масло вершкове та олію, сир, курячі яйця, цукор та овочі. Всього в списку соціальних продуктів значаться 15 категорій товарів, на які уряд обмежує націнку в магазинах.

Атавізм минулого

Українські чиновники називають норму про держрегулювання цін на продукти пережитком минулого. За словами глави ради НБУ Богдана Данилишина, де-юре постанова №1548, яким встановлені вищезазначені повноваження, не скасовано. Однак де-факто з 2014 року воно не працює, тому що в Україні введено мораторій на перевірки бізнесу, а також розформована Держцінінспекція, яка контролювала правильність формування цін на товари, що підлягали державному регулюванню. Функції розформованої в 2015 році Держцінінспекції нібито передані Держстату, звіти якого не відповідають реальній ціновій динаміці, каже Данилишин.

Популярне: Не дайте роботодавцю себе обманути або як нараховуються відпускні​

Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов вважає, що втручання у формування цін на продукти спотворює конкуренцію, обмежує доступ на ринок, провокує зростання цін та створює можливості для зловживань. Погоджується з ним і генеральний директор асоціації Український клуб аграрного бізнесу Тарас Висоцький.

"Ще в 2014 році профільні асоціації виступали за скасування цієї постанови, оскільки вже тоді воно не працювало, але при цьому давало можливість чиновникам отримувати відкати", – говорить він. 

Проста математика

За даними прес-служби МЕРТ, дослідження, проведене за підсумками експерименту, показує, що припинення державного цінового регулювання суттєво не вплинула на динаміку цін на ринку і споживчі настрої громадян.

Міністерство прийшло до висновку, що в четвертому кварталі 2016-го при інфляції в 5,6% проти 1,4% у 2015 році ціни на продукти харчування зростали меншими темпами – 4,5% проти 5,4%. Динаміка цін по 17 групам товарів, регулювання ціноутворення яких було призупинено, практично не відрізнялася від 2015 року. В обох випадках у межах 3-10% ціни зросли семи груп товарів, більше 10% – з п'яти.

У МЕРТ відзначають, що найбільше зростання цін в четвертому кварталі 2016 року зафіксовано в категорії молочних продуктів (10-22%) і на курячі яйця (40%). При цьому подорожчання молочки в МЕРТ пояснюють сезонним фактором і зростанням закупівельних цін на молоко. А щодо цін на яйця в міністерстві зазначили, що груднева ціна на них в 2016 році була нижчою, ніж у грудні 2016-го (20,95 грн проти 24,27 грн за десяток), тобто ціни "відновилися після їх катастрофічного падіння навесні і в середині року (до 9-10 грн за десяток)", коли український експорт цієї продукції був обмежений через підозри зараження сальмонелою, що призвело до перенасичення ринку.

Також, запевняють у МЕРТ, за результатами аналізу експерименту немає ефекту і від встановлення нормативів рентабельності в 2-15% залежно від регіону і виду продукції, оскільки фактична рентабельність виробництва харчових продуктів значно вище, і тільки офіційно за даними Держстату склала 4,8% за 2015 рік.

В середньому в українців 57% всіх споживчих витрат припадає на продовольство

У той же час, за даними Держстату, в 2014 році індекс споживчих цін на продукти харчування (грудень до грудня попереднього року) становив 124,5%, у 2015 році – 140,1%, в 2016 році – 103,2% (при цьому в минулому році споживчі ціни на хліб зросли на 7,4%, а молочні продукти піднялися в ціні майже на третину).

У січні 2017-го ми також спостерігаємо істотне зростання цін на соціально значущі види продовольства: хліб протягом місяця виріс в ціні на 2%, яловичина і молочні товари – в межах 5%, овочі – на 8%, картоплю – на 12%. При цьому зростання цін не пов'язаний з дефіцитом продовольства. За даними Данилишина, в середньому в українців 57% всіх споживчих витрат припадає на продовольство, а у населення з найнижчими среднедушевыми доходами витрати на харчування перевищують 80% всіх сукупних витрат.

"Тобто фактично вони перебувають в продовольчої небезпеки (за міжнародними критеріями продовольча небезпека наступає тоді, коли 60% від загальних витрат становлять витрати на продовольство. – Ред.)", – говорить він.

Кому вигідний вільний політ

Незважаючи на проведені дослідження, очікуваного ефекту від скасування держрегулювання цін у МЕРТ не оприлюднюють. Не бачили розрахунків очікуваного ефекту і в Асоціації постачальників торговельних мереж, каже голова асоціації Олексій Дорошенко. "Їм, мабуть, все одно, як це відіб'ється на цінах", – зазначає він.

"Від такого кроку виграють виробники. Але про споживачів практично ніхто не думає", – вважає Дорошенко.

За словами головного аналітика Укрсоцбанку Андрія Приходька, ефективність контролю за цінами була досить сумнівною. "Для реального контролю за цінами потрібно було утримувати величезний бюрократичний апарат у всіх регіонах. Крім того, досить багато продуктів харчування проводиться у неформальній економіці. Наприклад, за даними гравців ринку, близько 60% хліба в україні виробляється в напівлегальних приватних пекарнях, які неможливо контролювати", – розповідає він.

Виробники дійсно вітають намір скасувати держрегулювання цін на продовольчому ринку. "Ми однозначно підтримуємо рішення Мінекономрозвитку, адже встановлюються постановою ціни ніколи не впливали і не будуть впливати на ринок. Держава в принципі не повинна втручатися в питання ціноутворення", – вважає голова асоціації Укрцукор Андрій Дикун.

За словами віце-президента Асоціації виробників молока Анни Лавренюк, будь-яке штучне втручання в ринок призводить до дисбалансу і негативних наслідків. "Крім того слід врахувати, що держрегулювання у сфері молочних продуктів стосувалося тільки питного молока жирністю 2,5%, сметану жирністю 15%, сиру жирністю 9% і масла жирністю 72%. Однак в останні роки асортимент молочної продукції розширився настільки, що практично ні один молочний продукт на полиці магазину не підходить під цю постанову", – говорить Лавренюк.

Від скасування держрегулювання цін на продукти харчування виграють не тільки виробники, але і рітейлери, вважає глава Української торговельної асоціації Ігор Кишко. Він додає, що конкуренція між рітейлерами настільки висока, що всі вони й так намагаються запропонувати самі низькі ціни. Це підтверджує і співвласник мережі "Таврія-В" і "Космос" Борис Музальов, за словами якого, вся схема з державним регулюванням цін була корумпована.

"У довгостроковій перспективі ціни на продукти харчування в роздробі знизяться, оскільки жорстка конкуренція змусить мережі пропонувати більш привабливі ціни для покупців", – повідомив він.

Курс на споживача

При цьому є серед експертів і противники скасування цінового регулювання. Наприклад, Богдан Данилишин вважає, що скасовувати держрегулювання зараз не час. "Нинішня соціально-економічна ситуація не може бути аргументом на користь доцільності усунення держави від процесу регулювання цін на основні види продуктів харчування", – говорить він, додаючи, що можуть активізуватися недобросовісні підприємці-спекулянти.

На думку Данилишина, процес скасування адміністративного регулювання цін на продовольство навіть у стабільних умовах розвитку країни має супроводжуватися введенням адресних програм продовольчої підтримки для найбільш вразливих верств населення. Про такому ж механізмі говорить і Дикун.

"Слід перейняти світовий досвід впровадження соціальних карт, за якими діє спеціальна ціна для конкретної групи людей. Діюча в Україні система граничного обсягу надбавок на певні категорії продуктів – це чистої води популізм, який вигідний лише політикам в період передвиборної кампанії. Бізнес не буде працювати собі в збиток, тому не треба перекладати проблеми держави на плечі бізнесу", – міркує він.

Практики соціальної продовольчої допомоги існують у багатьох країнах світу незалежно від рівня їх економічного розвитку (Бразилія, ЄС, Великобританія, США).

Коментарі