“Ціни продовжують рости, валюта “скаче”, і…”: Підсумки-2017 в українській економіці

Ціни на споживчі товари в Україні і далі зростають

Рік, що минає, запам’ятався українцям не лише гучними політичними скандалами, а й не зовсім приємними економічними трендами. Зокрема, падінням гривні, зростанням цін на продукти харчування і комунальні послуги, проблемами в малому і середньому бізнесі. І цей список можна продовжувати енною кількістю того, що було «не так». Як бачимо, картина мало чим відрізняється від торішньої. Однак з-поміж цих «не так» було й чимало «перемог». Однак під тиском перших другі мало хто помічав.

Доларові гойдалки

Торік долар у грудні теж рвонув вгору, але максимуму він досяг у січні, коли перевищив 29 гривень. Тоді всі чекали обвалу гривні, багато хто прогнозував долар по 30-35 гривень. Однак деякі економісти не піддавалися паніці, але допускали різні сценарії розвитку подій. Власне, 2017 року курс теж не був фіксованим, як українці звикли за багато років. Н початку року гривня послаблюється, влітку – посилюється, а під кінець року знову починається цикл послаблення. Якщо цього літа долар був біль-менш стабільним, без різких коливань у бік збільшення чи зменшення, то взимку він сягнув обіцяної позначки 27 гривень за долар, а нині й перетнув її – у деяких обмінниках за один долар правлять 28,30 гривні.

Популярне: Популярний оператор зв’язку змінить тарифи для частини українців

І цей плаваючий курс, який в Україні дії уже ось чотири роки, на думку багатьох економістів, абсолютно невиправданий.

– Враховуючи це, курс гривні міг би бути спокійно стабільним, а можна було би і трохи укріплювати, – зазначає економіст Андрій Новак. – Але ми бачимо протилежну стратегію, яка чітко вказує на плани уряду, разом з Нацбанком, і далі штучно девальвувати гривню. Зокрема, в цьогорічному бюджеті був закладений курс 27,2 гривні, і, як бачимо, його успішно виконали і уже перевиконують. А в нещодавно прийнятому бюджеті на 2018 рік закладено курс 30,1 гривні на кінець 2018 року. Тобто курсова стратегія прямо протилежна тій, яка потрібна Україні. А девальвація гривні провокує зниження рівня життя.

Уряд і НБУ не впоралися

Що довше і сильніше тримають гривню на певному рівні, то сильніше вона потім рухне, якщо буде криза. Якщо гривня коливається, і люди звикнуть до цього – це нормально. Важливіше навіть не курс, а інфляція. Тобто наскільки зростає ціна на споживчий кошик. А вона не радує економістів.

Мінфін 2017 року хотів утримати інфляцію на рівні 8%. Тоді практично всі експерти говорили, що вона буде вищою, ніж 10%. Але один із кращих прогнозів був у старшого аналітика ГК «Forex Club» Андрія Шевчишина. Він сказав, що інфляція може перевищити 12,4% (показник 2016 року), але при цьому не повинна буде вийти за межі 14,3%.

– У першій половині року темпи зростання річної інфляції прискоряться і досягнуть пікових значень у березні на тлі підвищення акцизів, регульованих тарифів, зростання вартості пального, перевезень і логістики, – заявив тоді експерт. – Крім того, прискоренню інфляції буде сприяти зростаюче податкове навантаження на підприємців у зв'язку з підвищенням мінімальної заробітної плати.

Як бачите, прогноз практично повністю підтвердився. А всі головні макроекономічні прогнози не були виконані. Причому в гіршу сторону. Тобто за підсумками 2017 року зростання цін в Україні більше, ніж у два рази перевищить первинні прогнози уряду.

Ціни на товари зросли на 16,4%

Ціни на споживчі товари в Україні і далі зростають. За даними Державної служби статистики України, за 12 місяців (з вересня 2017 до вересня 2016 року) ціни на споживчі товари зросли на 16,4%, зокрема на продукти харчування та безалкогольні напої – на 18,8%.

Рекордсменами у зростанні ціни залишаються продукти тваринництва. Кілограм яловичини подорожчав на 32,5% (до 111,07-130 гривень), свинини – на 44,3% (102,73 гривні). Подорожчала і «молочка» – на 33,4% молоко, на 35,3% – сметана, на 35,1% – масло, а сир м’який – на 32,6%.

Пшеничний та житній хліб подорожчали на понад 2 гривні (приблизно на 20%), а борошно – на 14,5%, з 8,46 до 9,69 гривні за кілограм. А от ціни на макаронні вироби зросли не так сильно – з 9,31 до 9,84 гривні (або 5,7%).

Один з небагатьох продуктів, ціна на який впала, – це гречка та цукор. Та все одно ціна залишається високою.

Стабільно дорожчає рис – якщо у жовтні 2016 року кілограм рису коштував 16,2 гривні, то у квітні 2017-го – 17,25, а зараз – понад 19,5 гривні.

Ціни на овочі традиційно зазнали впливу сезонного фактору, однак у жовтні 2017 року і картопля, і капуста, і морква, і цибуля коштували дорожче, аніж рік тому – в середньому на 1-1,5 гривні за 1 кілограм (лише морква подорожчала на 3 гривні/кілограм).

Збільшення мінімалки і пенсій

На початку 2017 року влада України пішла на безпрецедентне підвищення мінімальної зарплати, яка виросла в два рази – до 3,2 тисячі гривень (близько 120 доларів), також восени була прийнята пенсійна реформа. Підвищенням зарплат уряд спробував поліпшити матеріальне становище найбідніших верств населення, рівень життя якого серйозно впав після кризи 2014-2015 років. Сукупна інфляція за цей період досягла майже 70%, а національна валюта знецінилася більше, ніж у три рази, тоді як мінімальну зарплату майже не підвищували. Адже більша частина українців живе від зарплати до зарплати.

Також 2017 рік запам’ятався пенсійною реформою, прийнятою в рамках співпраці з МВФ, який домагався скорочення витрат дефіцитного держбюджету на пенсійні виплати. При цьому уряд в ході реформи, крім підвищення пенсійного стажу з 1 січня 2018 року зі 15 до 25 років, підвищив мінімальний розмір пенсії, яка з жовтня зросла з 1312 до 1452 гривень. Також були підвищені пенсійні виплати пропорційно до стажу пенсіонерів. Всього підвищення торкнулося 9 з 12 мільйонів українських пенсіонерів. Хоча проблеми з дефіцитом Пенсійного фонду все ж залишилися.

Проте багато економістів відзначають, що підвищення виплат населенню дало лише тимчасовий ефект, адже в результаті їх з’їла інфляція, яку вони самі ж підсилили. Однак вижити навіть на підвищену зарплату чи  пенсію людям важко. Водночас зростання виплат є позитивом, адже це дозволило знизити рівень тіньової економіки.

Співпраця із Заходом тане

Цього року Україна отримувала кредити від західних партнерів, проте їхні спільні програми добігають кінця, а подальша співпраця залишається під великим питанням.

Найбільший кредитор України – МВФ – 2017 року виділив Києву один транш на 1 мільярд доларів, ще один транш було перенесено на 2018 рік.

Крім того, в кінці 2017 року підійшла до кінця програма макрофінансової підтримки України Євросоюзом, що функціонувала з 2015 року. Раніше в рамках програми Київ двома траншами отримав 1,2 мільярда євро із загального обсягу 1,8 мільярда. 2017-го Київ розраховував отримати останній транш на 600 мільйонів євро. Однак ЄС відмовив у виділенні цих коштів через невиконання Україною всіх вимог. Київ відмовився прийняти хворобливе для нього рішення про скасування заборони на експорт необробленого лісу в Європу.

Про завершення фінансової підтримки України восени також заявив Всесвітній банк (ВБ), який з 2014 року передав Києву допомоги на понад 5,5 мільярда доларів.

Нацбанк раніше заявив, що уряд повинен почати переговори з МВФ про нову програму співпраці до закінчення поточної на початку 2019 року, щоб полегшити виплати за держборгом. При цьому уряд України вже подав заяву до Євросоюзу на отримання нової програми макрофінансової допомоги. Однак міжнародні кредитори наполягають на активізації реформ і посиленні боротьби з корупцією. Вони вимагають прийняти низку непопулярних рішень, серед яких приватизація держвласності, чергове підвищення цін на газ для населення, зняття мораторію на продаж сільгоспземель і створення незалежного антикорупційного суду.

Однак чимало економістів вважають, що Україна продовжить співпрацю з міжнародними партнерами. Можливо, не в тих обсягах, які планували спочатку, але Захід у майбутньому буде підтримувати зв’язки з Україною. Однак серйозних інвестиційних вкладень, які б дозволили відновити економічне зростання, чекати не варто.

Коментарі