Недосів, погода і низька рентабельність: чого Україні чекати від нового врожаю

Останніми роками Україна збирала рекордні врожаї зерна та олійних культур і нарощувала експорт. Так, до кінця березня за кордон буде поставлено близько 32 млн тонн, а до кінця маркетингового року (липень 2017 р.) – 38-39 млн тонн українського зерна.

Популярне: Українці зароблятимуть на власних “домашніх” сонячних електростанціях

Також до початку березня 2017-го було експортовано близько 2,7 млн тонн соняшникової олії, що на 0,5 млн тонн більше, ніж рік тому, повідомив гендиректор "УкрАгроКонсалт" Сергій Феофілов.
За оцінками експертів, майбутній урожай виявиться не гіршим за попередні і є всі підстави очікувати перегляду нинішніх прогнозів у бік збільшення.

"Все йде за торішнім сценарієм. Спочатку турбуємося через недосіви і стан озимих, а потім погода змінюється, і ми отримуємо хороший урожай. Наприклад, зараз урожай пшениці прогнозується На рівні 24,2 млн тонн, що менше торішніх 26 млн т. Проте я не виключаю, що в підсумку ми вийдемо на показники 2016 року", – розповіла UBR.ua провідний експерт компанії "Украгроконсалт" Єлизавета Малишко.

За оцінкою продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), в Україні сукупні площі під озимими зерновими поточного сезону становили 6,1 млн. га, знизившись на 1% порівняно з минулим роком. До кінця зими близько 80% посівів перебували в хорошому або задовільному стані, тому 2017 року аналітика ФАО прогнозує зниження валового збору пшениці в нашій країні на 4%, до 25 млн. т.
 

Врожайні перспективи

Згідно з березневими прогнозами консалтингового агентства ААА, майбутній урожай очікується на рівні 60-61 млн тонн. З них 25 млн тонн припаде на пшеницю, близько 9 млн тонн на ячмінь і 25,5 млн тонн на кукурудзу. Виробництву олійних культур пророкують минулорічні показники.
Як зазначає керівник аналітичного департаменту консалтингового агентства ААА Марія Колесник, це попередні прогнози, які коригуватимуться залежно від погодних умов.

Єлизавета Малишко вважає, що Україна може наростити свій потенціал виробництва зернових до 75 млн тонн. Нагадаємо, минулого року було зібрано близько 66 млн тонн зернових і зернобобових культур. Цей показник став рекордним за всі роки незалежності країни.
"У перспективі наростити виробництво можна практично за всіма культурами. Наприклад, найрентабельнішою зерновою культурою була кукурудза. Її середня врожайність – 6,2 тонни з гектара. Водночас в США збирають 10 тонн з гектара. Тобто, вкладення в інноваційні технології можуть збільшити цьогорічний врожай мінімум на третину", – вважає Єлизавета Малишко.
Ось тільки треба розуміти, кому можна буде продати додаткові обсяги зерна. Особливо при впровадженні дорожчих технологій вирощування, наприклад, на зрошуваних землях в південних регіонах країни. "Продавати кукурудзу по 160-165 дол/т означає недоотримувати прибуток", – говорить Малишка.
Українські фермери експортують масові сировинні товари, а це означає, що прибуток безпосередньо залежить від ситуації на світових ринках.
Як зазначають в "УкрАгроКонсалт", світові ціни на зерно залишаються стабільними ось уже на протязі двох останніх сезонів. Світові запаси ростуть рік від року, тому фактор неврожаю в тому чи іншому регіоні не піднімає котирування на зерно. Значить, в найближчій перспективі (2017-2018 роки) аграріям не варто розраховувати на більшу виручку.

2015 року найвигіднішою культурою виявився соняшник з рентабельністю близько 80%.
Навпаки, з огляду на те, що посівна стала дорожче, як мінімум, на 10%, рентабельність основних культур 2017/2018 маркетингового року буде нижче, ніж в попередні сезони.
Нагадаємо, 2015 року найвигіднішою культурою виявився соняшник з рентабельністю близько 80%. За групою зернових найвища рентабельність у кукурудзи – 26%, а 2016 року вона зросла ще на 2% (до 28%).
На думку експертів, підвищувати прибутковості традиційними способами, зокрема, за рахунок збільшення виробництва і експорту, стає все складніше.
"Екстенсивний шлях розвитку – збільшення врожаю за рахунок розширення площ – веде в нікуди. Тому потрібно підвищувати ефективність виробництва, збільшення доходу з 1 га землі", – зазначає Марія Колесник.

Але підвищення врожайності вимагає чималих капіталовкладень. При цьому аграрії все частіше схильні вкладатися в іноземні технології (насамперед нові гібриди насіння), які купують за валюту.
"85% грошей, необхідних для проведення польових робіт, селяни беруть зі своєї кишені, тільки 10% припадає на кредити і ще 5% на різні схеми фінансування, наприклад, форвардні контракти або авансові платежі", – говорить Сергій Феофілов.
Тому зменшення доходів аграріїв позначиться на їх можливостях нарощування ефективності виробництва. Залишається шукати вигоду у вузьких сегментах, скажімо, розширювати виробництво нішевих культур.

Коментарі