Дизайн
Подобається

Українці можуть залишитися без нерухомості: більшість “хрущовок” пора зносити

10/03/2017
Українці можуть залишитися без нерухомості: більшість “хрущовок” пора зносити

Спочатку планувалося, що "хрущовки" прослужать 25 років, після термін експлуатації продовжили до 60 років

В Україні кожен третій багатоповерховий будинок – "хрущовка". Термін експлуатації таких будинків закінчився. Експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Всеволод Ніколаєв пояснює: про капітальний ремонт житлового сектора ніхто довгий час не замислювався. Якщо нічого не робити, впевнений експерт, вже через десять років власники квартир в "хрущовках" опиняться без даху над головою.

"Хрущовки" будувалися в 1957-85-х роках як тимчасове житло – через 25 років будинки планували знести, а замість них побудувати "довговічнішу" нерухомість. Такі багатоповерхівки в Радянському Союзі вважалися "соціальним житлом", їх роздавали безкоштовно. Самі будинки будували в стилі функціоналізму (коробки без архітектурних надмірностей).

Поступово термін експлуатації "хрущовок" продовжили до 60 років. Таким чином, будівлі, які потрапили до першої черги будівництва, пора зносити вже 2017-го. А якщо за цей час будинок жодного разу не ремонтували, він повинен був піти під знесення ще десять років тому.

Всього архітектори розробили шість серій "хрущовок". Всі вони з невисокими стелями (2,55-2,6 метра) і з поганою тепло- і звукоізоляцією. Крім того, є безліч модифікацій, які розроблені різними проектними інститутами.

Одними з перших в Україні побудували "хрущовки" серії К-7. Це панельні будинки з відносно великими кухнями, роздільними санвузлом і кімнатами. Як і в інших "хрущовках", в будинках погана шумо- і теплоізоляція. Такі багатоповерхівки пора зносити.

З 1956 по 1968 рік будувалися "хрущовки" серії 1-335. Це одні з найневдаліших серій панельних будинків. Такі будинки будувалися без ліфтів і сміттєпроводів, з прохідними кімнатами і поєднаним туалетом і ванною кімнатою. Термін експлуатації закінчується в 2016-2018 роках.

Найпоширеніша в Радянському Союзі серія – 1-447. Термін експлуатації таких будинків трохи більше – ще десять років, впевнені експерти, вони можуть простояти. Багатоповерхівки будували з цегли, санвузол суміщений, а найбільша кімната в квартирі – прохідна.

"Близько 80% багатоповерхівок побудовано до 80-го року. З певною періодичністю необхідно було проводити ремонт комунікацій, покрівлі, ліфтів і так далі. Але в Україні такі ремонти практично не проводилися. Ми повинні зараз компенсувати те старе недороблене. Після війни весь Радянський Союз будував на зруйнованих територіях, всі сили були кинуті на те, щоб за два десятиліття відбудувати країну. Ніхто не говорив про ремонти. А зараз ми потрапили в ситуацію, коли все побудоване виявилося в стані простроченого ремонту", – розповідає Всеволод Ніколаєв.

Майже кожна третя багатоповерхівка в Україні – одна з серій "хрущовки". Але є й інші будинки – довоєнні і повоєнні "сталінки", багатоповерхівки, побудовані в пізній період СРСР і новобудови. За словами експерта, "сталінки" розраховані на 125-150 років, такі будинки можуть прослужити до 2050-2100-х років.

ПопулярнеМожна влетіти у велику копійочку! Стало відомо, скільки українцям коштуватиме прострочена оплата “комуналки”

Якщо зі "сталинками" і "хрущовками" можна спрогнозувати термін експлуатації, то з новобудовами все складніше. Забудовники не афішують технічну документацію і дуже часто економлять на будматеріалах. Бувають випадки, зазначає Всеволод Миколаїв, коли побудований будинок виявляється непридатним для життя відразу після здачі до експлуатації.

"Коли ви купуєте квартиру в новому будинку, ви не знаєте, з чого цей будинок зроблений. Раніше були типові проекти, в яких було зазначено, який матеріал і якої якості використовується. На підставі цього було сказано, скільки прослужить будинок. Зараз же це все закрита інформація забудовника. Природно, в гонитві за прибутком забудовник купує найдешевші матеріали – ви отримуєте найнижчу якість. Терміни експлуатації таких будинків набагато нижчі", – розповідає експерт Інституту суспільно-економічних досліджень.