«Липова» соцдопомога: чому держава продовжує її платити

У ході верифікації соціальних виплат Міністерству фінансів вдалося отримати доступ і перевірити тільки 70% від усієї суми соціальних виплат і 22 млн одержувачів. Масштаб виявлених потенційних зловживань вражає — понад 500 000 порушень на суму понад 5 млрд: пенсії "мертвим душам", виплати "загубленими паспортами" субсидії зовсім не бідним і допомогу ВПЛ, які так і залишилися на Донбасі, передає Корупція.Маркет.

Це далеко не повний перелік порушень. Чому мало шансів, що сотні тисяч зловживань будуть припинені.

У грудні минулого року Мінфін взяв курс на верифікацію – тотальну ревізію соціальних витрат. На такий крок уряд підштовхнула гіпотеза, що вагома частина соціальних благ дістається адресатам, які не повинні потрапляти під опіку держави. Верстаючи бюджет на 2016-й рік Міністерство фінансів запланувало, що верифікація дозволить заощадити 5 млрд грн.

VoxUkraine розібратися як Мінфін проходив процес верифікації, серед кого він знайшов більше півмільйона потенційних порушників, які відомства відмовилися надати інформацію для перевірки і наскільки реально заощадити, закладені 5 млрд грн.

Поле діяльності
В Україні соціальні витрати – найбільша стаття бюджету. Згідно з даними Міністерства фінансів, на соціальну підтримку населення витрачається 40% всіх державних коштів (на всіх рівнях). У відсотках від ВВП України, яке за прогнозами складе близько 2,2 трлн. грн, то на соціальні виплати доведеться 16,5% ВВП. (363 млрд грн)

Згідно з офіційною статистикою, найбільше бюджет витрачає на пенсії. За даними Мінфіну, в країні проживає 12,2 млн пенсіонерів, утримання яких в минулому році обійшлося державі 264 млрд грн. або 72,6% загального обсягу соцвиплат.

Друга за величиною стаття витрат казни – допомога дітям. У минулому році її отримали 1,384 млн осіб. Обсяг видатків держбюджету склав 22,2 млрд грн. або 6,2% суми соціальних видатків.

На третьому місці – субсидування комунальних послуг. У 2015 році Мінфін передбачив на це 12,2 млрд грн, або 3,4% обсягу соцвиплат.

Проблема не в самих сумах, а те, що ефективного механізмів контролю розподілу соцвиплат не існує. Що очікувано породжує корупційні скандали навколо керівництва соціальних відомств. Один з показових прикладів – затримання голови Центру зайнятості на хабарі у 500 000 грн. Також регулярно з'являються повідомлення, що далеко не всі українці отримують соціальну допомогу на законних підставах.

Верифікація покликана усунути всі схеми і заощадити в бюджеті як мінімум 5 млрд грн. Мінфін активно займався верифікацією три місяці. Стали відомі перші результати.

Згідно з офіційними даними, обсяг перевіряються соціальних виплат – 363,5 млрд грн.

Види підлягають верифікації виплат

допомога переселенцям;

допомога чорнобильцям;

пенсії;

виплати малозабезпеченим сім'ям;

виплати сім'ям з дітьми;

виплати інвалідам;

субвенція на будівництво житла для сімей загиблих та інвалідів АТО;

щорічна разова допомога ветеранам війни;

санаторне лікування окремих категорій громадян.

Всього, станом на 1 червня 2016 верифікацією вдалося охопити (перевірити) 71% всіх сум соціальних виплат. З різних джерел для верифікації отримано дані про 22,1 млн унікальних реципієнтів.

Найбільше ризиків поки припадає на виплати державних обладміністрацій з надання населенню комунальних субсидій – 266 259 підозрілих, на думку Мінфіну рішень.

На другому місці серед розпорядників госсресурса, по виплатах якого зафіксовані порушення – Міністерство соціальної політики. Мінфін сумнівається в законності 116 791 виплат.

На третьому місці – підвідомча Мінсоцполітики держслужба зайнятості зі своїми 81 014 виплат з ознаками порушень.

Дуже чесний українець
В Україні єдиний орган, який перевіряв адресність витрачання 40% державних коштів був соціальний інспекторат — спеціальний орган, працівники якого повинні були відвідувати одержувачів соціальних пільг і виплат щоб переконатися, що люди дійсно потребують допомоги.

Протягом останніх років соціальні ревізори звітував, що середній відсоток припинених платежів до 0,9%. Зокрема, показник шахрайства у витратах на субсидії і допомогу малозабезпеченим 0,1%, у витратах на допомогу одиноким матерям — 0,2%. Такі показники зовсім не означають, що з цими виплатами все добре і немає зловживань. Швидше – про відсутність ефективного механізм виявлення зловживань.

Підпорядковувався социнспекторат Міністерству соціальної політики органу, який є розпорядником коштів соціальної допомоги та роботу якого, по ідеї, цей синспекторат і мав би перевіряти. Варіант "підлеглий перевіряє начальника", очікуємо, не дав результату.

Нечесні сусіди
У різних країнах верифікація проходила по-різному. Іноді її проводили агентства в підпорядкуванні аналогів Мінсоцполітики, іноді інших міністерств, іноді створювали окремі урядові органи.

Враховуючи рівень корумпованості українського суспільства, не виключено, що незалежний верифікатор в особі профільного агентства або іншого незалежного від Минсоцполитикаи відомства може виявитися більш ефективним для України.

Відомства воліють скупитися

В Україні складнощі з верифікацією почалися вже на старті. По-перше, загальна база даних, в якій зібрані всі отримувачі соціальної допомоги відсутня. Для того, щоб отримати інформацію потрібно зіставляти різні бази даних різних відомств. На практиці виявилося, що це дуже забюрократизованим і повільний процес.

По-друге, ситуацію ускладнило те, що не всі відомства виявили бажання співпрацювати. Спочатку план був такий: зі стартом верифікації в Мінфін почне надходити інформація від ГФС, Фонду гарантування вкладів фізосіб, міністерства охорони здоров'я, Міноборони МВС, соцполітики, всіх страхових фондів, прикордонної та міграційної служб, Ощадбанку, місцевих органів влади, міграційної служби та інших відомств.

Однак до середини березня більшість відомств відмовлялися надавати інформацію, посилаючись на відсутність необхідних підзаконних актів та інші бюрократичні причини.

У лютому-березні уряд прийняв кілька постанов, що регулюють порядок фінансування верифікації та деякі інші пов'язані з нею питання. Це трохи підбадьорило держструктури ділитися даними, але не вирішило проблему повністю.

Наприклад, одним з найбільш «закритих» виявився Мін'юст. Він закрив Мінфіну доступ до реєстру актів цивільного стану, який потрібен Мінфіну для підтвердження фізичного стану людини, простіше кажучи визначення живий він чи мертвий. У різних джерелах по одним і тим же людям може бути різна інформація з приводу того живі або мертві реципієнти соцдопомоги, так і дати смерті.

Мінфін довелося в цьому питанні спиратися на дані ГФС.

У березні — червні 2016 року було виявлено 4195 померлих осіб, за якими ГФС отримала дані з реєстру актів цивільного стану. Мова про випадки, коли люди продовжують отримувати пенсійні виплати або дата припинення пенсійних виплат і смерті відрізняється на досить значний термін — від 100 до 6000 днів (16,5 років).

Недоступними для Мінфіну залишаються також реєстри отримувачів соцвиплат, реєстр власників транспортних засобів (Мінінфраструктури, МВС), реєстр виборців (ЦВК), реєстр власників паспортів громадян України, який веде МВС та Державна міграційна служба (Доступний реєстру тільки внутрішньо переміщених осіб ВПЛ).

Причини, по яким відомства не діляться інформацією, лежать в декількох площинах. По-перше, для того, щоб Мінфін одержав безперешкодний доступ до даних, потрібно було вносити зміни у нормативно-правову базу. Теоретично, пункт 40 прикінцевих положень Бюджетного Кодексу дає право Мінфіну отримувати будь-які персональні дані громадян, на використання яких громадянин уже одного разу дав згоду одному з держорганів. На практиці, ЦВК (Реєстр виборців) і Мін'юст (Реєстр цивільних станів) блокують доступ посилаючись на необхідність зміни відповідних законів. Двома законами Мінфіну надано доступ до інформації, що стосується банківської таємниці. Відповідні зміни були внесені в закон про банки і банківську діяльність.

По-друге, спостерігається опір відомств пускати зовнішніх ревізорів до своїх документів і баз даних. Причини опору – внутрішньовідомчі конфлікти інтересів, бажання приховати внутрішню інформацію.

По-третє, багатьох баз фізично немає в централізованому вигляді (реєстр осіб, які мають право на пільги, реєстр внутрішніх паспортів). Отримати швидко уніфіковану інформацію просто неможливо.

На сьогодні Мінфін, отримав інформацію від Пенсійного Фонду, Мінсоцполітики, ГФС, 48 комерційних банків. Серед джерел інформації міністерства фігурують також 10 обласних держадміністрацій. Із-за складнощів з оперативним отриманням даних головною базою даних для Мінфіну стало держказначейство, яке дозволяє міністерству бачити транзакції по виплатах, і державна фіскальна служба. Як вже було сказано це дозволило перевірити, як розпоряджаються, і хто отримує більше 70% соцдопомоги. Що вдалося знайти?

Мінфін рекомендує

За три місяці верифікації Мінфін видав різним відомствам 513,9 тисяч рекомендацій, які дозволять усунути ризики неправомірного отримання соцдопомоги на суму 5,23 млрд грн.

Згідно з офіційною статистикою, найбільше ризиків Мінфін вбачає у витратах на житлові субсидії.

На першому місці серед найбільш проблемних – група випадків, коли люди оформляли субсидії, але перевищили дозволений для їх оформлення ліміт по покупках. Мова про придбання нерухомості та земельних ділянок дорожче 50 тис грн. На цьому ґрунті Мінфін вважає ризикованими (потенційно незаконними, за яким видно порушення ) 165 949 випадків або 32,3% від загальної кількості.

Коментарі