Українці стали забирати гроші з банків

Українці почали виносити гроші з рахунків. Як показала остання статистика Нацбанку, в травні вони зняли зі своїх гривневих вкладів 724 млн грн, а з валютних – 6 млн дол. Це зовсім небагато – лише 0,3% і 0,1% від депозитних вкладень: на 1 червня у фізосіб залишилося в банківській системі 209,6 млрд грн і 8,3 млрд доларів. Проте, до цього накопичення населення нарощувалися місяць до місяця.

Популярне: “Нова Пошта” запускає доставку “день-у-день”

У нового явища, за словами фінансових експертів, є відразу кілька причин:

• сезонність: гроші знімають під відпустки, ремонти/будівництво, навчання тощо;
• нещодавнє пом'якшення правил виведення грошей за кордон;
• зростання цін на товари і послуги, через яке людям доводиться активніше витрачати свої заощадження;
• пониження банками ставок за депозитами, які опустили прибутковість вкладів нижче рівня реальної інфляції;
• активізація спекулятивних настроїв населення: люди стали частіше конвертувати свої заощадження в різні валюти, намагаючись виграти на різниці курсів і відсоткових ставок за депозитами.

Три останніх фактори фінансисти вважають головними для травня, оскільки щомісячне подорожчання товарів на 0,5-1% зводить нанівець сенс в грошових заощадження. Як зазначив член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран, при такій динаміці цін є сенс вкладатися не в гривню або долар, а в постійно дорожчають товари. Особливо в умовах негативних інфляційних очікувань.

Нівелює сенс грошових накопичень і відсоткова політика банків. За минулий місяць вони опустили середню прибутковість гривневих вкладів на 1,5-3% річних (до 14,79-15,82% річних залежно від терміну розміщення), доларових – на 0,9-1,2% річних (до 3,28-4,68% річних).

Ті ж, хто вирішив пограти на курсах і ставках, за словами фінансового експерта Олексія Куща, вже вийшли на певну черговість операцій. Перекладають гроші під падіння гривні восени і її зміцнення до літа. Валютна циклічність тримається на сезонності української економіки.

"Українська економіка, в плані курсової динаміки, наближається до латиноамериканської моделі – продукція сільського господарства, сировину і перекази трудових мігрантів. Це передбачає, що курс рухатиметься по синусоїді з відомою циклічністю, залежно від ділових циклів основних галузей. Наприклад: посіяли, зібрали, продали. Промисловість, яка раніше випрямляла курсову динаміку, вже на тенденцію не впливає", – зазначив Кущ.

Що далі?

Банкіри дають різні прогнози про подальшу зміну депозитних ставок. Голова правління RwS Bank Владислав Кравець, наприклад, вважає, що прибутковості перестануть знижуватися. Принаймні по гривні: він вважає, що тут середній відсоток закріпиться на рівні 15% річних. А ось валютні вкладення, на його думку, ще можуть подешевшати на 1%.

"Комерційні банки вже розгорнулися, вони не знижували відсотки слідом за держструктурами. Сподівалися на перетікання ресурсу. Поки перетікання не бачити. Люди бояться. Ті, хто вкладає – кладуть не більш гарантованої суми в 200 тис. грн. А далі чекають", – зазначив Кравець.

У Куща протилежна точка зору: він чекає на подальше зниження депозитних відсотків. У зв'язку з очікуваннями щодо зменшення облікової ставки Нацбанку. Слідом за нею просяде прибутковість депозитних сертифікатів НБУ, в які банки перекладають вклади населення.

"Держава, впливаючи на половину системи, маючи необмежений ресурс, може розчавити будь-яку ринкову тенденцію і розгорнути її куди їй треба. Як можна прогнозувати ставки? Тим більше, що банки давно перестали виконувати класичну роль посередників – брати у громадян і вкладати в економіку. Вони беруть у громадян і вкладають в депосертифікати і облігації внутрішньої держпозики", – зазначив Кущ.