Пастки від банків або чим небезпечні безвідсоткові кредити?

Зараз у це важко повірити, але перші кредитні карти з грейс-періодом або безвідсотковим періодом кредитування поповнили продуктові лінійки банків трохи більше 10 років тому, передає Корупція Маркет

І якщо в недалекому минулому пропозиції банками-першопрохідцями пільгового періоду кредитування викликали у позичальників здивування, змішане з недовірою, в даний час здивувати клієнта можна, скоріше, відсутністю такої, що вже стала звичної, опції в характеристиках кредитних карт. Які ж зміни зазнали взаємовідносини банків та клієнтів за останнє десятиліття, і як можна скористатися новими можливостями, щоб зекономити або навіть трохи заробити?

Сьогодні більшість банків, що позиціонують себе в якості активних гравців на ринку кредитних карткових продуктів, пропонують різні «варіації на тему» пільгового періоду. Намагатися осягнути неосяжне, розбираючись в масі нюансів по суті однотипного продукту від півтора дюжин різних виробників», ми своєю метою не ставимо. А от виділити якісь загальні закономірності і вказати на найпоширеніші помилки позичальників нам цілком по силам.

Пільговий період користування кредитною карткою, він же – грейс-період (англ. grace period) – це термін, протягом якого позичальник користується кредитними ресурсами банку безкоштовно. Іноді – під 0,1% (0,01%, 0,001% або 0,0001%) річних, що принципово не змінює суті. У світлі того, що стандартні ставки за картковими кредитами лежать в діапазоні від 40,0 до 60,0% річних, різниця дуже суттєва.

Найбільші банки пропонують скористатися кредитом на безоплатній основі на строк від 30 до 62 календарних днів. При цьому правила розрахунку терміну і вимоги до позичальників щодо порядку погашення заборгованості можуть істотно відрізнятися.

Слід зазначити, що грейс-період «включається» і дозволяє позичальнику в повній мірі скористатися безкоштовною послугою тільки при строгому дотриманні певних вимог. По-перше, умови використання кредитної картки більшості банків припускають наявність пільгового періоду (не)нарахування відсотків тільки при розрахунках в торговельно-сервісних мережах. При знятті готівки в терміналі, крім списання комісії, в день операції почнеться нарахування відсотків. По-друге, несвоєчасне або не в повному обсязі погашення заборгованості також призводить до сплати відсотків за весь період користування кредитними ресурсами. І по-третє, поповнення картки в самому кінці строку дії пільгового періоду, особливо, при використанні банкомата чи терміналу, зовсім не гарантує погашення позикової заборгованості саме в день здійснення операції.

Тут, очевидно, слід дати деякі пояснення нелогічного, на перший погляд, поведінки фінансових структур. Справді, навіщо давати клієнту можливість істотну частину строку дії кредитного договору користуватися позиковими коштами безкоштовно? Адже банк, як і будь-яка комерційна структура, яка прагне, насамперед, до отримання та примноження отриманого прибутку.

Ось лише кілька наочних ілюстрацій, що свідчать про те, що основним мотивом банків є далеко не альтруїзм.

Різні джерела дають різні цифри, але більшість опитаних співробітників кредитних підрозділів банків сходяться на думці, що лише від 15 до 30% позичальників при використанні кредитних коштів ніколи не виходять за рамки грейс-періоду. Відповідно, інші власники карток або платять досить високі відсотки, передбачені кредитним договором, або, згаданим відсотками можуть додавати ще й комісії за зняття готівки, здатні при декількох «повторах» протягом року, перетворити ефективну ставку за використання кредитних коштів на тризначну. Та й 20-е або 25-е число в якості дати закінчення грейс-періоду обрано не випадково. Здавалося б, для розрахунків простіше взяти якусь фіксовану кількість днів, або термін до кінця місяця (поточного або наступного), але навіщо ж полегшувати клієнту життя можливістю завершення пільгового періоду в день зарплати? Крім того, будь-яка операція з використанням платіжних терміналів означає одержанням банком комісії, але вже з продавця. Або ще і з продавця. Як ми могли переконатися з сказаного вище, «безкоштовний» кредит лише здається таким.

І на закінчення – кілька простих порад, які дають, як мінімум – уникнути невиправданих фінансових втрат, як максимум – потроху, але стабільно заробляти:

1. Слід у деталях з'ясувати «особливості поведінки» Вашої кредитної та інших карт в даному конкретному банку. Читайте договори, пам'ятки. Не соромтеся перепитувати співробітників. Часто вони замовчують про що-то не з злого умислу, а просто через те, що після видачі стотисячною «кредитки» клієнту, деякі нюанси здаються настільки очевидними, що на них припиняють звертати увагу.

2. Пам'ятайте, що в більшості банків зняття готівкових та погашення заборгованості після закінчення пільгового періоду призведуть до нарахування відсотків за весь термін користування кредитними коштами.

3. Завжди залишайте «зазор» кілька днів до закінчення грейс-періоду. Якщо у Вас карти декількох банків, всіх особливостей і точної «швидкості» зарахування коштів на рахунок Ви можете просто не запам'ятати.

Як же можна не тільки заощадити, але і трохи заробити? Є дуже простий спосіб, яким користуються, в тому числі, і багато співробітники банків, насамперед тому, що точно знають, як уникнути втрат при поповнення і зняття коштів з карт. Нам знадобляться: кредитна карта — 1 штука, карта з нарахуванням відсотків на залишок — 1 штука (короткостроковий депозит від 7 до 30 днів теж підійде, але це вже наступний рівень). Отже, чесно зароблену зарплату (ясно, що не цілком, а в якійсь частині, будь — кожен вирішує сам) розміщуємо на карті, наявність залишку на якій передбачає нарахування відсотків. Або, як варіант — залишаємо кошти на зарплатній картці, якщо для неї передбачена подібна опція. Або навіть розміщуємо кошти на короткостроковому депозиті. В цей же час для розрахунків у торгово-сервісних мережах використовуємо виключно кредитку. В кінці місяця погашаємо заборгованість по кредиту за рахунок не витраченої зарплати, яка дозволила нам заробити кілька десятків або сотень гривень. У підсумку – на оплату мобільного зв'язку ми заробили. Ті, кого роботодавець цінує більше, ймовірно, навіть оплатили інтернет. І в новому місяці — все спочатку.

Якщо ж у Вас, як і у більшості населення країни, зарплата обчислюється не в сотні тисяч, а на роботі супроводжують стан стресу, часті аврали і овертайми, що загрожує високою ймовірністю просто не згадати про чергову дату повернення «безкоштовних» грошей – забудьте про таке поняття як грейс-період. Просто сприймайте цю опцію, як елемент маркетингової стратегії банку, чим вона, по суті, і є.