"Настільні ігри" вчать керувати грошима і досягати поставлених цілей, передає Корупція Маркет
Незважаючи на загальне захоплення інтернетом, смартфонами та іншими розумними гаджетами, старі добрі настільні ігри, продовжують залишатися популярними. Люди збираються сім'єю або в компанії друзів, щоб потасовать колоди карт, покидати кістки і посувати фішки по ігровому полю. Але є настільні ігри, які, крім розваги, обіцяють ще й майже чарівні зміни. Наприклад — перетворити ваше мислення так, що з трясовини грошових проблем ви вийдете на широку дорогу до фінансового благополуччя. І хоча ці ігри зовні нагадують звичну і безкоштовну "Монополію", за участь в них вимагають не такі вже маленькі гроші. Наприклад, в одних місцях в Києві в "грошову гру" можна пограти за 200 грн, а в інших — аж за 500 грн.
ГРАТИ ПО-УКРАЇНСЬКИ
В основному "грошові ігри, в які грають в Україні, — це варіації на тему різних версій гри CashFlow, явлена світу Робертом Кійосакі в 1993 році. Так-так, того самого Кійосакі, книжки якого широко представлені на полицях магазинів (почалося все з бестселера "Багатий Тато, Бідний Тато"). Гру, книги, а також лекції та семінари Кійосакі об'єднувала система управління грошовими потоками, інвестування і досягнення своїх цілей, чого брався навчити тоді ще маловідомий автор. І треба визнати: принаймні, йому ця система допомогла придбати і всесвітню популярність, і добробут.
Первісної основною метою гри було виховання фінансової грамотності та привчання до усвідомленості свого існування у світі грошей (не "спати", а вчасно помічати, що відбувається, робити правильні висновки, приймати рішення і діяти). Як говорить незалежний фінансовий консультант Руслан Юрків, такі ігри корисні вже тим, що людина як мінімум взагалі починає замислюватися про управління грошима і своє до них ставлення.
АДАПТАЦІЯ. Людина, уважно читав книги Кійосакі, не міг не відзначити, що при всій вірності і корисності викладених там принципів, на "інструментальному" рівні, коли мова заходить про прикладах конкретних рішень і прийомів дій — це все-таки дуже "американські" книги, "заточені" під заокеанські реалії — з їх доступними дешевими кредитами, особливостями податкової і фінансової систем, ведення бізнесу і т. д. То ж можна сказати і про виникають у грі CashFlow ситуаціях і, відповідно, прийнятих там рішеннях. Природно, виникла ідея адаптації гри під наші українські реалії. Так з'явилися локалізовані версії, найвідомішими з яких є "Щурячі перегони" і Wecanomy (вона ж "Викеномия").
ПОГЛЯД З БОКУ І ТРЕНАЖЕР
Відразу зробимо важливе зауваження: всі перераховуються далі "корисності" і можливості гри будуть мати віддачу тільки в комплекті з гарним ведучим. "Дуже багато залежить від людини, який проводить гру — говорить Руслан Юрків. — Якщо все зводиться до кидання кубиків і грі в щось на кшталт "Монополії" — користі від цього небагато. Інша справа, коли веде гру людина, добре володіє відповідною методологією, забезпечує психологічну зворотний зв'язок, і, відповідно, можливості для росту і розвитку учасників".
ДІАГНОЗ. В цьому випадку гра дозволяє як би поглянути на себе з боку. "Багато старі моделі поведінки, на які ми спираємося, вкрай неефективні. Щоб змінити модель поведінки, спочатку потрібно усвідомити поточну і зрозуміти, у чому її недоліки і проблеми, — каже ведучий гри "Щурячі перегони 1" Дмитро Малюта. — У звичайному житті більшість з нас не усвідомлює своїх моделей. У грі ведучий допомагає розібратися з ними". За кілька годин учасники як би "проживають" десятиліття, в концентрованій формі пред'являючи свої життєві стратегії та особливості оцінки ситуації та прийняття рішення. Може бути, ти надмірно жадібний? Або навпаки — марнотратний? Ти легковерен або занадто не довіряєш людям, чому не виходить створювати партнерські відносини? Ти схильний швидко приймати ризиковані рішення, не зважуючи всі "за" і "проти"? Або навпаки — занадто боязкий і повільний, чому упускаєш надаються життям можливості? Як ти керуєш своїми емоціями, як ти здатний домовлятися з людьми і безліч інших речей про себе — в чому ти сильний і слабкий? Завдання ведучого — "витягувати" це знання про себе з усіх дій учасника під час гри.
ТРЕНІНГ. Але однієї діагностики мало: гра дозволяє розвивати в собі певні якості та навички. Дмитро Малюта вказує 13 зон вдосконалення (він їх називає "блоками"): фінансова грамотність; навички взаємодії з людьми; робота з мріями/цілями; добродійність; усвідомленість і "роблення" в стані усвідомленості; управління внутрішніми станами; робота з можливостями; креативність і знаходження несподіваних рішень; командна робота; очищення мови і думок від негативних програм; відповідальність за своє життя; відносини з часом; робота з проханнями про допомогу (навчитися просити, не принижуючись — дуже важливо!).
РЕЗУЛЬТАТ. Втім, сподіватися тільки на гру не варто: сама по собі вона не виправить у нас все погане і все добре з надлишку не дасть. "Чоловік повинен бути налаштований на гру і роботу з собою", — говорить Руслан Юрків. "Результат залежить від того, з яким запитом прийшов чоловік, — говорить Дмитро Малюта. — Важливо, наскільки він налаштований вчитися у ведучого, приймати його зворотний зв'язок і працювати над собою. Бо найважливіше, що дає гра — це усвідомлення своїх бар'єрів і первинний досвід. Ті бар'єри в нашій свідомості, що ми усвідомили, самі по собі не розчиняться — їх потрібно буде наполегливо зі своєї свідомості прибирати. І нові моделі самі по собі не сформуються: їх потрібно буде напрацьовувати після гри самостійно в реальному житті".
ВИБІР. Виникає питання: з ким грати, як вибирати ведучого? "Для перших ігор, мабуть, особливої різниці немає — будь-ведучий, навіть не дуже глибоко працює, все одно дасть вам багато цінного зворотного зв'язку, — заспокоює Дмитро Малюта. — А от далі, звичайно, варто шукати майстра, який дає глибоку зворотний зв'язок".