“Баба ягодка опять”: чи є альтернатива підвищенню пенсійного віку?

У ЗМІ потрапила інформація про зміст нового проекту меморандуму про співпрацю України з МВФ, в якому кредитор висуває конкретні і досить жорсткі вимоги до українського уряду. Насамперед, мова йде про підвищення пенсійного віку: для чоловіків — на чотири місяці кожен рік, починаючи з липня 2017, для жінок — на шість місяців після 2021, до тих пір, поки для обох пенсійний вік досягне 63 років — в 2027 році, повідомляє Корупція Маркет

Для України втілення таких рекомендацій буде означати вибух соціального невдоволення. Тому не дивно, що чиновники клянуться не робити жодного кроку в цьому напрямку. Власне, складність даної проблеми в тому і полягає, що соціально-економічну за своїм походженням, вона має потенційно небезпечні соціально-політичні наслідки. З одного боку, очевидно, що уряд не піде на самогубство, з іншого — проблему величезної дірки в Пенсійному фонді все одно треба вирішувати. І від МВФ на цьому етапі нікуди не подітися, а значить, не піти і від його вимог. Так чи є вихід із ситуації?

Насамперед, треба зрозуміти, що МВФ пропонує універсальні структурні реформи, за своєю суттю мало чутливі до багатьох національних реалій. З чисто механічної точки зору, можна скорочувати видатки бюджету на пенсійне забезпечення шляхом підвищення пенсійного віку. Це найпростіший шлях, але він далеко не єдиний і безальтернативний. При цьому справа не тільки в можливих політичних наслідків; виходячи з низького рівня середньої тривалості життя та поганих умов праці в Україні, такий крок об'єктивно матиме катастрофічні соціальні наслідки. Це реалії українського життя, які можуть не враховувати у МВФ, але які зобов'язана врахувати українська влада.

Слід зазначити, що підвищення пенсійного віку — не самоціль для МВФ. Мета кредитора — істотне зменшення дефіциту Пенсійного фонду, який щороку поглинає мільярди гривень з державного бюджету. Для цього МВФ пропонує найбільш поширений інструмент, але якщо ми зможемо досягти мети іншими способами, питання пенсійного віку просто зникне з порядку денного.

Сьогодні багато політично мотивовані скептики намагаються спекулювати на цій темі, подаючи все так, ніби залежність від кредитів валютного Фонду та проблема підвищення пенсійного віку — це виключно доля нинішньої влади. Тому нагадаю, що ще в липні 2011 року президент Янукович скріпив підписом зміни в Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р.. Цим законодавчим актом було підвищено пенсійний вік для жінок, які отримують пенсію відповідно до загального закону, з 55 до 60 років, починаючи з 1 жовтня 2011 року, з поступовим його збільшенням на 6 місяців щороку протягом 10 років. Результат виявився дещо несподіваним: з 30,1 млрд. грн. у 2011 році дефіцит Пенсійного фонду досяг 145 млрд. у минулому році, тобто виріс майже в 5 разів. І навіть якщо врахувати трикратну девальвацію національної валюти з тих пір, все одно отримаємо збільшення дефіциту майже на 60 млрд. Тому очевидно, що корективи пенсійного віку мало допомагають залатати діру Пенсійного фонду.

Це і зрозуміло, адже справа не у віці, а в тому, що Пенсійний фонд банально нема чим наповнювати. Пенсія безпосередньо залежить від зарплати. А якщо, за даними Мінсоцполітики, близько половини працюючих громадян не платять податків повністю або частково, якщо мінімальна заробітна плата встановлюється на рівні фантастичного прожиткового мінімуму, то звідки візьметься пенсія, до того ж гідна?

Сьогодні Кабмін офіційно затвердив розмір дефіциту Пенсійного фонду. У 2017 році він складе 141 5 млрд. гривень, тоді як у 2016-му склав 145 млрд. При цьому бюджет Пенсійного фонду збільшився майже на 30 млрд. — до 257 млрд. у минулому до 284 млрд. в цьому році. Позитивна динаміка не велика, але вона є. Крім того, з поточного року уряд збільшує вдвічі мінімальну зарплату, що додатково поповнить Пенсійний фонд за рахунок єдиного соціального внеску. Тому, за великим рахунком, цей рік буде експериментальним в аспекті виконання ключового вимоги МВФ не за рахунок підвищення пенсійного віку.