Українцям варто готуватися до чергових складних часів. Швидше за все, з роботою, особливо високооплачуваною, найближчим часом у багатьох будуть проблеми, пише Корупція Маркет.
Про погіршення ситуації на ринку праці попереджає навіть завжди надмірно оптимістична Державна служба зайнятості.
Згідно з останнім звітом, за підсумками першого кварталу цього року чисельність зайнятого населення в Україні становила 16,1 млн. осіб, що на 200 тис. менше, ніж на аналогічний період минулого сезону. Рівень зайнятості знизився, відповідно, з 56% до 55,6%, а безробіття зросло з торішніх 9,6% до 9,9%.
Але насправді невлаштованих працівників в Україні набагато більше. Адже, за даними Держслужби зайнятості, майже 122 тис. українців перебувають у неоплачуваних відпустках, а 430,6 тис. переведені на неповний робочий день, природно, з відповідним скороченням зарплат.
Найвищий відсоток формально працюють, але по суті заробляють копійки в промислових регіонах країни. У Запорізькій обл. і в українській частині Донбасу в такому режимі працює від 11,2% до 14,3% всіх штатних працівників, тоді як в середньому по країні — 5,5%.
Роботодавці готові звільняти
І буде тільки гірше. Як стверджують в Держслужбі зайнятості, 223 тис. українців вже попередили про звільнення (це на 8,2% більше, ніж у минулому році).Найбільше отримали чорну мітку від роботодавців у Києві (40,8 тис. осіб), Харківській (17,7 тис.), Дніпропетровській (16,1 тис.), Житомирської обл. (14,8 тис. чол.).
Причому, 60% претендентів на виліт з роботи — фахівці, які працюють в держсекторі: вчителі, лікарі, працівники державних підприємств, чиновники. Втім, бажання позбутися «зайвих» працівників зараз є практично у всіх роботодавців.
«Кількість штатних вакансій на середніх і великих підприємствах продовжує скорочуватися. Якщо в 2012 р. воно становило 10,1 млн., а в 2013 р. 9,7 млн., то вже 2015 р. впало до 8 млн., а за перше півріччя 2016 р. до 7,5 млн.», — розповів UBR.ua керівник департаменту соціальної політики Федерації роботодавців України Юрій Кузовий.
За його словами, найактивніше «ріжуть» штатні розписи промислові підприємства.
«Скажімо, якщо торік у машинобудуванні зайнято 320 тис. чол., то в цьому — вже лише 260 тис.», — зазначив Кузовий.
Частково втратили роботу в промисловості українці «перетікають» в інші сегменти, зокрема, сферу обслуговування. Але, зрозуміло, що влаштується вдається далеко не всім. І, судячи з усього, негативні тенденції в промисловості будуть тільки зміцнюватися.
«З одного боку, в Україні є маса державних підприємств, які управляються неефективно, і зараз багато вакансії там просто закриваються. З іншого, на провідних підприємствах проводиться модернізація, автоматизуються всі процеси, в результаті, падає потреба в робочих руках. Не дарма ж кажуть, що один програміст щодня вбиває 20 робочих місць», — пояснила UBR.ua аналітик Rabota.ua Тетяна Пашкіна.
Про масштабне скорочення персоналу задумалися навіть недавні драйвери економіки — аграрії.
«До недавніх пір галузь тільки створювала нові робочі місця. Але зараз обсяги виробництва скорочуються, особливо в тваринництві (до кінця року — на 5%). Якщо з 1 січня скасують пільги по ПДВ, тільки в тваринництві може зникнути 100 тис. робочих місць», — розповів UBR.ua заступник голови Аграрної партії України Денис Марчук.
Вакансії йдуть у тінь
З іншого боку, кількість вакансій, виставлених на спеціалізованих ресурсах з працевлаштування не тільки не скорочується, але і, навпаки, зростає.
«За останні 1,5 року кількість пропозицій для шукачів потроїлася», —констатує Пашкіна.
Причому, серед активних роботодавців — ті самі промисловці. Якщо ще пару років вони займали в рейтингу 3-4 місця, то зараз — вийшли на друге.
«Шукають технологів, інженерів, робітників. Особливо дефіцитні швачки. Представники одного з підприємств, що виконує іноземні замовлення, скаржаться, що змушені навчати з нуля, так як претендентів з профільною освітою вкрай мало», — говорить Пашкіна.
Втім, ніякого парадоксу в розбіжностях між офіційною статистикою і великою кількістю пропозицій на ринку немає. Адже мова йде просто про міграції персоналу і спробі роботодавців компенсувати плинність кадрів.
«Робочих місць в Україні більше не стає. Припускаю, що частина українців йдуть на «сірі» вакансії, тобто працюють без оформлення. Орієнтовно таких у нашій країні може бути до 2 млн. чол. Підприємствам все складніше тягти податки і тримати працівників «по білому» навіть на зарплати в конвертах. Але системно вакансії тільки скорочуються», — пояснив Юрій Кузовий.
За його словами, держава поки що не стимулює створення нових робочих місць, а тільки намагається ділити залишилися вакансії між «пільговими» категоріями населення (учасники АТО, переселенці тощо), видаючи це за соціальний захист. У той же час влада продовжують приймати закони, що сприяють розвалу підприємств.
«Скажімо, одна з ідей — виставляти всі надра на конкурс. Це означає, що завод «Росинка», на території якого знаходиться джерело води або харківський плитковий завод, який вклав мільйони в розробку кар'єру, вже завтра можуть втратити сировинні джерела і зупинити виробництва, виставивши людей за ворота. Адже серйозний аналіз соціальних наслідків прийняття того чи іншого законодавчого акта у нас не проводиться», — підсумував Кузовий.