Торік єдиною темою розмов у столиці України була війна. Чи Росія хоче захопити півкраїни або чи тільки частину? Чи буде бути повномасштабне вторгнення, і якщо так, то коли воно почнеться?
Київ сьогодні не схожий на місто у війні. Коли я була там минулого тижня, проводилися місцеві вибори, і все місто було заліплене постерами. Політики, які пропонують всі можливі пропозиції, благодушно посміхалися перехожим із рекламних щитів, кіосків та автобусних зупинок. По всій країні більш як 200 тисяч кандидатів від 132 партій зареєструвалися, щоб поборотися за 10 700 місць у місцевих радах.
Більшість голосування пройшло гладко, хоча і не вся країна змогла проголосувати: підтримувані Росією "сепаратисти" досі утримують шматок Східної України. Обіцянки, які Росія дала у Мінських домовленостях, не були виконані: Росія не повністю вивела свої війська і озброєння з України, а кордон залишається неубезпеченим. Тим не менше росіяни переключилися, принаймні тимчасово, з України на Сирію, і тому бойові дії зупинилися. Цей перепочинок українська влада має використати для боротьби у своїй другій війні – проти системної корупції.
Ці дві битви насправді однакові. Росія вже давно маніпулює українською політикою, як приховано, так і відкрито, купуючи політиків, корумпуючи газові угоди і перекручуючи бізнес. У 2006 році я сиділа в красивому позолоченому залі з президентом України Віктором Ющенком, і він сказав мені, що Помаранчева революція – перша спроба України скинути корупційну владу – була провалена через тиск із боку Росії, і чому в цьому немає його провини.
Минулого тижня, у менш позолоченій кімнаті, я почула інше від Арсенія Яценюка, прем'єр-міністра України. Яценюк був у політиці довгий час, що не є рекомендацією в сьогоднішній Україні, але він може казати про реальні досягнення у минулому році. Його Уряд героїчно почав ліквідовувати посередників на "перекошеному" українському газовому ринку, що зберегло мільярди доларів: "Немає більше підкилимних угод, лише прямі закупівлі газу". Відповідно до люстраційного закону, Яценюк також почав звільняти корумпованих чиновників, внісши понад 700 високопосадовців до спеціального реєстру, який забороняє їм працювати на державних посадах. Уряд Яценюка хоче подолати велику частину корупції через дерегулювання: "Ми забрали низку повноважень від міністерств, відомств та центрального уряду, усунули дозволи, сертифікати", а також через комп'ютеризацію державних послуг: "Машини не беруть хабарі".
Це звучить добре, але ніхто з тих, кого я зустрічала, не вважають, що цього достатньо. "Ці речі є маргінальними, – сказав мені інший урядовий чиновник. – Для більшості людей здається, ніби взагалі нічого не відбувається". З одного боку, немає альтернативної бюрократії, яка б замінила нинішню, вкоренілу в минулих практиках. Більш того, українська держава настільки прогнила, що навіть не виконуються закони. Як каже сам Яценюк, Україна тільки щойно почала реформувати свою судову систему і незалежних прокурорів. Він планує звільнити всіх 9000 суддів і призначити тільки тих, у кого чиста біографія. Проте цього це не відбулося. Корумпований посадовець Кабінету міністрів був заарештований, але звільнений за 48 годин. Незважаючи на закон про люстрацію, певна кількість звільнених чиновників знову з'явилися на нових посадах.
Першим цю новину поширив агрегатор Корупція.Інфо
https://play.google.com/store/apps/details?id=info.korupciya.news&hl=ru