Дефіцит в СРСР був, загалом, хронічним. Полювання за дефіцитом виросло в цілу культуру зі своєрідною мовою. Публікуємо ряд історичних фотографій, які демонструють передсмертну агонію Великого Монстра.
В продажу свіже пиво, з 9 до 20 годин. Добре, що хоч була перерва з 14 до 15 години.
Продавщиця риби купить долари. Вже, певно, можна було.
Супердержава дефіциту: горілка по талонах.
Звична черга за м’ясом. Антисанітарія не дивує?
Величезна черга за портвейном, який привезли в цистерні. Ось до чого призвела постанова, яку прийняла 7 травня 1985 Рада міністрів СРСР "Про заходи щодо подолання пияцтва і алкоголізму, викорінення самогоноваріння".
А це вже липень 1990, коли Рада міністрів СРСР зняла обмеження на продаж вино-горілчаних виробів. Пити менше не стали. Щоправда, нинішня ситуація в Росії нічим принципово не відрізняється.
І старі, і молоді в черзі за горілкою. Цікаво, яка ціна на неї була в той час?
Черга на здачу склотари. Що цікаво – пляшки винятково з-під горілки.
Бабуся купує напівпатраних худющих синюватих курей на вулиці, м'ясо продавалося прямо з підлоги.
В кінці напису бракує знаку питання
Черги, черги… Хоч і прилавки пусті.
Бійки за… а хто його зна за чим.
Розмаїття гумових чобіт в магазині одежі.
Спортивні костюми. Без коментарів.
Знову черги. За олією?
Як гадаєте, черга за цукерками, чи за горілкою?
Талони на: масло, борошно, птицю, ковбасу, консерви, цукор, яловичину. Загалом, в Росії можна було ввести талони на життя.
Цінний товар: папіроси "Беломорканал".
Ланч радянської людини: невідомо який напій за 54 копійки і булочка (?) за 26 копійок.
Черга в м’ясний відділ.
Яйця по талонах, кури по талонах, життя по талонах.
Брати чи не брати? Ось у чому питання.
А це вже сучасна Росія. Щось помінялося?