Рим. Їхати чи ні? (фото)

У вічному місті мені вдалось побувати двічі – взимку та влітку. Раджу не планувати подорожі туди  на зиму, або, принаймні, на перші її місяць-півтора. Дощі лиють так часто і сильно, що за два тижні зимових канікул в Римі надворі гуляли ми разів 3-4.

      У літніх вакаціях теж є свої недоліки: температура в цю пору року стабільно становить від 30 і вище градусів за цельсієм. Однак це не заважає хмарі туристів снувати вулицями. Біля особливо цікавих історичних пам`яток, таких, як Пантеон чи фонтан Треві, доводится буквально протискатись через натовп.

      У Римі знаходиться велика кількість історичних пам`яток: згадані вище Пантеон та фонтан Треві, Колізей, так звані Іспанські сходи, Капітолійський горб, музейний комплекс Ватикану, площа святого Петра, Римський форум, базиліка Санта-Марія-Маджоре, Сікстинська капела, собор святого Петра, форум Августа, Аппієва дорога, арка Тіта, вілла Боргезе, галерея Боргезе, замок святого Ангела, Капітолійські музеї. Описувати їх не буду, цю інформацію гугл видає на перший же запит. Більшість з цих пам`яток розташовані в центральній частині Риму, до решти можна без проблем добратись на метро. Тому самостійно їх можна оглянути за два-три дні. Тим, хто приїхав в Рим на довший період часу, раджу скористатись послугами екскурсовода, що зробить огляд пам`яток довшим та цікавішим, або запланувати собі ще якісь атракції.

       Серед інших способів розважитись у Римі – мистецькі виставки. Інформацію про них легко знайти в інтернеті. Мені, скажімо, пощастило побувати на виставці робіт Енді Уорхола. У приміщенні люди отримували навушники та пульт з кнопками, натискаючи на які, отримували аудіо коментар про роботи митця, представлені на виставці.

      Сутужніше в Римі з концертами. Серед того, що вдалось знайти в інтернеті, анонсувались виступи в основному невідомих мені італійських виконавців і тадададам…Юри Шатунова. Більше пощастило тим, хто любить театр. Вистав у Римі йде – хоч греблю гати.

           Котофанам варто відвідати площу Торре Анджертіна. Тут знайшли собі притулок близько двохсот вуличних котів. Місцеві жителі їх підгодовують, волонтери надають медичну допомогу й стерилізують. Влада не стала позбавляти тварин облюбованого клаптя землі з уламками чотирьох античних храмів,  перетвориши котів на цікавинку для туристів та негласний символ міста. Відомим любителем котів був Папа Римський Бенедикт ХVI.

       Можна також вибратись на море. За відносно невелику плату в 10-15 євро недалеко від Риму є приватні пляжі, де порівняно небагато відпочиваючих. Більш популярним, заповненим і віддаленим є Остія – головна гавань Давнього Риму.

      Вдалий шопінг гарантує вулиця з назвою Via del Corso. Тут розташовані магазини найвідоміших світових брендів. Також на Via del Corso демонструють свої таланти митці: художники графіті, танцюристи, музиканти, співаки. Прямо на вулиці мені пощастило побачити виступ відомого тоголезького співака та музиканта Аарона Лордсона.

Римські дизайнери, схоже, надихнулись подіями в Україні.

      Ну і, звісно, італійські ресторани та піцерії. Бути в Римі, і не скуштувати піцу, як мінімум, дивно. Серед найвідоміших піцерій – La Gatta Mangiona, 00100 Pizza, La Fucina, La pratolina, Sforno та інші.

        Вічне місто спростовує поширену серед українців думку про ідеальну європейську чистоту. На площі біля Ватикану та й в інших місцях я часто помічав попід стінами купи сміття. За ніч їх прибирають, але до вечора вони з`являються знову. Хто смітить, місцеві, туристи чи бомжі, яких тут теж чимало, я не знаю.

         Емігранти в Римі – окрема тема. Їх тут просто величезна кількість. Італійська влада не встигає виловлювати в морі човники з представниками африканського континенту, які намагаються дістатись європейської землі, тікаючи від бідності та голоду. Основне їхнє заняття в Римі – продаж парасоль, підробок сумок відомих брендів, капелюхів і т.д. Чимало тут емігрантів та заробітчан і з країн пострадянського простору. Чоловіки в основному займаються будівельними роботами, жінки – доглядом за немічними та хворими людьми. Тому не варто думати, що тут можна говорити усе, що завгодно, адже вас і так ніхто не зрозуміє.

   Також у Римі часто можна наткнутись на незнання місцевими англійської мови. Особливо це стосується людей, старших 40-50 років. Кращі показники в цьому аспекті у молоді, але й серед неї англійською володіють не всі.

      Загалом, Рим, як на мене, варто відвідати хоча б раз. Це місто, де, попри окремі недоліки, практично кожен зможе знайти щось для себе.

   P.S. У вільну годину раджу вибратись у приміські села. Атмосфера там неймовірна,складається враження, що потрапив у якесь минуле століття.

Роман Петрів, спеціально для Корупція.Маркет