Уряд не планує вводити жодних обмежень на закупівлю молока. Водночас у 2018 р. починають діяти урядові програми підтримки, спрямовані на поступове підвищення якості молочної сировини. Участь у держпрограмах дозволить завершити цей процес безболісно та поетапно з максимальною вигодою як для виробників, так і споживачів. Про це повідомила прес-служба Мінагрополітики.
«Жодних заборон на закупівлю молока — це принципова позиція уряду. Натомість значна фінансова підтримка буде спрямована на заходи із поступового підвищення якості молочної сировини. Окрім соціального фактору, до зваженої політики в цьому питанні спонукає і економічний, оскільки молокопереробна галузь забезпечується на третину молоком від господарств населення», — прокоментував перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.
При цьому від констатував, що уже зараз абсолютна більшість українського молока, що виробляється селянськими господарствами, відповідає вимогам та може використовуватись при виробництві харчової продукції.
Перехідний період з поступового підвищення якості молочної сировини може тривати понад 2 роки. Наразі розробляються гігієнічні вимоги до молока і молочних продуктів при виробництві та переробці, які будуть запроваджуватися в залежності від готовності ринку та виробників. Однак навіть після їх імплементації, молоко другого сорту буде дозволено використовувати у виробництві нехарчових продуктів.
Популярне:Кір як привід? Українцям можуть заборонити в’їзд в Європу
«Одним із ефективних способів підвищувати якість молока для невеликих господарств може стати кооперація. Об’єднання у кооперативи дасть можливість отримати значну державну допомогу на відповідне обладнання. Для цього в 2018 р. передбачені наступні програми: розвиток тваринництва, розвиток фермерства і кооперації, та компенсація с/г техніки, в перелік якої включено обладнання для молочної галузі», — наголосила заступник міністра аграрної політики та продовольства Олена Ковальова.
Перехід від виробництва молока другого ґатунку до першого не вимагає великих фінансових витрат. Кожен крок із зміни вимог до молока буде супроводжуватися аналізом ринку і його готовності до трансформацій.
«Кінцева мета — поступове, а саме до 2022 р., приведення вимог до так званого стандарту 100/400, який відповідає європейським положенням. У результаті цього процесу у виграші залишаться і виробники, і споживачі. Перші матимуть можливість збільшити прибутки через продаж більш якісного молока і виходу на організований ринок, другі — споживатимуть здорову і корисну продукцію», — зазначив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.