Зміна влади у Німеччині: чого чекати Україні?

Головною політичною подією року в Європі стала зміна влади у Німечині. Ангела Меркель завершила свою політичну кар'єру. 

Політична партія ексканцлерки Християнсько-демократичний союз (ХДС) так і не змогла знайти їй гідну заміну і потерпіла поразку на виборах.  Натомість коаліцію створили три партії, які досі ще не об’єднувались: ліві (Соціал-демократична партія, СДПН), ліберали (Вільна демократична партія, ВДП) та "зелені". 

Наступником Меркель стане соціал-демократ Олаф Шольц. Зважаючи на співпрацю попереднього канцлера від СДПН Герхарда Шрьодера з Путіним та "Газпромом", Україна досить "обережно" ставиться до соціал-демократів.

У Німеччині коаліційна угода – це не формальність, а справді важливий документ, який уряд країни виконує протягом усього терміну повноважень. Угода встановлює "правила гри" для партій та спільну позицію з усіх важливих для країни питань, власне тому коаліційні домовленості є дуже об’ємними. Цьогорічна коаліційна угода містить 177 сторінок; угода останнього уряду з Меркель на чолі – 175 сторінок. У новий документ увійшло чимало новаторських положень, від зміни громадських прав (наприклад, право голосу молодим німцям хочуть надавати вже у віці 16 років) до кліматичних планів (вони стали значно амбітнішими за ті, що були в епоху Меркель, що створює нові можливості для України).

Міжнародній та безпековій політиці присвячено 15 сторінок угоди; саме вони для України мають особливу вагу.  Як і у чинній, так і в минулій коаліційній угоді нашій державі виділено окремий невеличкий блок. Угода визначає лише стратегічні напрямки.

Найважливішою для України стала теза щодо європейського майбутнього нашої держави:

"Ми працюватимемо спільно з ЄС та його державами-членами над подальшим розвитком "Східного партнерства". Україна, Молдова і Грузія, котрі прагнуть членства в ЄС, повинні отримати змогу наближатися (до цього) шляхом послідовних реформ у сфері верховенства права та ринкової економіки", – зазначили партії нового Німецького уряд.

Наступне питання, яке також важливе для України – ставлення Німеччини до російської агресії на Донбасі.

В угоді 2017 року під час створення коаліції блоку Меркель ХДС/ХСС з партією СДПН зазначалось: "Німеччина та Франція продовжать напружено працювати над пошуком шляхів, як вирішити конфлікт на Сході України та виконати "Мінські угоди". Як Росія, так і Україна мають виконати свої зобов’язання за Мінськими угодами".

В угоді 2021 року відповідальність чітко покладається саме на РФ:

"Шлях до мирного вирішення конфлікту на Сході та зняття санкцій прив’язаний до повного виконання Мінських угод", – йдеться у блоці про Росію.

Це – єдина згадка про "Мінськ" у новому документі.

Натомість в угоді-2017 Мінські домовленості були згадані п'ять разів! Тоді про угоду говорили як про передумову німецького інвестування на Донбасі, про пріоритет "Мінська" для Німеччини та про важливість посилення місії СММ ОБСЄ для виконання Мінських угод. Жодного з цих пунктів у документі 2021 року немає.

Якість Кримської згадки зросла: якщо у 2017 році коаліція "шкодувала" з приводу окупації півострова, то зараз "вимагає" від Росії припинити беззаконня.

"Ми вимагаємо (від Росії) негайно покласти край спробам дестабілізувати Україну, насиллю на Сході України на протиправній анексії Криму".

У побудові діалогу з РФ Німеччина офіційно обіцяє враховувати "інтереси європейських сусідів, особливо партнерів з Центральної та Східної Європи". Тобто також інтереси України. Цього у німецьких коаліційних угодах досі не було.