“Контрабандна техніка і не тільки”: що насправді продають нам інтернет-магазини

Уже рік всі магазини зобов'язані продавати ноутбуки, смартфони і побутову техніку виключно з фіскальним чеком. Це повинно було привести до детінізації торгівлі. Але на ринку навпаки говорять про збільшення нелегального імпорту.

Тема літа – боротьба з контрабандою – спантеличила всіх, від перших осіб держави до торгують імпортом підприємців. На думку "білих продавців", точкові заходи не дадуть повного результату. Контрабанду має бути неможливо продати, а для цього потрібні зміни від перезавантаження УКРІНФОРМ і митниці до ефективного контролю за походженням товарів.

Популярне: “Соляні шахти і цілюща ропа”: чому курорт Солотвино є достойною альтернативою Мертвому морю

Трохи більше року тому – у травні 2017 го – в Україні почала працювати багатообіцяюча норма законодавства. Мова про закон, яким Верховна Рада зобов'язала абсолютно всі магазини, в тому числі і онлайн-майданчики, продавати побутову техніку і електроніку (холодильники, кондиціонери, пилососи, бойлери, сканери, ноутбуки, смартфони, колонки) виключно через касовий апарат з видачею фіскального чека .

Хотіли як краще

Депутати при цьому не передбачили ніяких винятків: касовий апарат повинні використовувати не тільки магазини-юрособи, а й продавці-ФОПи, які є платниками єдиного податку. Чому це було важливо?

Все банально: тому що деякі магазини, в тому числі і інтернет-магазини, це насправді 100-200 ФОПів.

У цій нехитрої схеми є свої великі переваги для недбайливого бізнесу. По-перше, податкове навантаження на ФОПів, які працюють на спрощеній системі, істотно нижче, ніж на юридичних осіб. По-друге, фізособи-підприємці не зобов'язані вести облік, тому не зобов'язані вичитувати податкової, де і як вони купили товар.

Схемою з ФОПамі користуються, зокрема, такі популярні інтернет-магазини як allo.ua, citrus.ua, repka.ua, skidka.ua і city.com.ua, свідчать дані Союзу споживачів України.

Навіщо взагалі потрібен фіскальний чек? На його користь є, принаймні, два важливі аргументи. По-перше, саме фіскальний чек, згідно із законодавством, дає право на безкоштовний ремонт техніки і електроніки по гарантії. Тобто магазин може відмовити в ремонті покупцеві з товарним чеком. По-друге, касові апарати передають інформацію про всіх продажах магазинів в фіскальну службу.

Таким чином, держава бачить реальні доходи продавців (в тому числі ФОПів) і може адекватно їх оподатковувати.

Вийшло як завжди

За рік, на жаль, детінізації не відбулося. З цим погоджуються як оператори ринку, так і контролюючі органи. У ДФС і зовсім стверджують, що великі і середні торгові компанії масово мігрують в "тінь", використовуючи все ту ж схему з ФОПамі, так як немає ефективного контролю за обігом товарів і обсягів доходів спрощенців.

"Компанії повідомляють про збільшення обсягів нелегального імпорту, – розповідає Вікторія Куликова, менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської бізнес асоціації. – Продовжують виникати нові інтернет-магазини, які продають несертифіковану техніку".

З 9,3 тис. Магазинів, які в Україні продають побутову техніки і електроніку, лише третина виконують закон і встановили касовий апарат, наводять дані у фіскальній службі. І переважна більшість з порушників – працюють як ФОПи.

Факти порушення закону інтернет-магазинами зафіксував Союз споживачів України. У квітні організація закупила 20 смартфонів в 20 великих інтернет-магазинах.

Виявилося, 13 магазинів не видали фіскальний чек. Замість нього покупець отримав товарний чек або накладну.

Мова про наступні інтернет-магазинах: aks.ua, allo.ua, all-service.com.ua, citrus.ua, city.com.ua, deshevshe.net.ua, f.ua, mobilluck.com.ua, repka .ua, rozetka.com.ua, skidka.ua, stylus.ua і telemart.ua.

Чому бізнес не виходить з "тіні"

У Міністерстві фінансів вважають, що всьому виною прогалини в законодавстві. Оскільки ФОПи не зобов'язані вести облік і в багатьох випадках використовувати касові апарати (за винятком тих, хто продає техніку і електроніку), вони часто занижують свої обсяги доходів і платять менше податків.

"При цьому державний контроль за ФОПамі і за іншими продавцями кульгає. Щоб введення РРО дало свій результат, обов'язково потрібно посилити контроль за їх використанням", – говорить Вікторія Куликова.

У фіскальній службі пояснюють: справа в тому, що у них недостатньо людей, щоб контролювати всі магазини, а законодавство передбачає надто незначну відповідальність за порушення. Відповідальність для продавця за перше порушення складає всього 1 грн.

"Ми можемо застосувати штраф, який дорівнює 100% вартості проданих з порушенням товарів, але тільки якщо вийдемо на повторну перевірку цього ж суб'єкта протягом календарного року", – пояснює виконувач обов'язків голови відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями УКРІНФОРМ Станіслав Кубрін.

Але, мовляв, для повторних перевірок у ГФС не вистачає людських ресурсів. У податковій наводять статистику: за шість місяців 2018 го податкові інспектори провели 1,5 тис. Перевірок магазинів, які торгують технікою і електронікою. Але з них повторні – тільки близько 100.

Інтернет-магазини, чиї порушення виявив Союз споживачів, фіскальна служба теж перевіряла: провели 28 перевірок 12 інтернет-магазинів. За підсумком в цілому їм нарахували не так вже й багато штрафних санкцій – 519 тис. Грн.

Станіслав Кубрін додає, що у випадку з інтернет-магазинами проблема не тільки в розмірі штрафу.

У деяких випадках УКРІНФОРМ банально не може фізично знайти суб'єкта господарювання, який стоїть за онлайн-порталом.

"Наприклад, по deshevshe.net.ua і mobilluck.com.ua у нас не було жодної зачіпки, куди йти з перевіркою (хоча і є інформація, що вони порушують закон – Ред.). Це просто сайти, у них немає юридичної адреси, – розповідає Кубрін. – Всіма правдами і неправдами, дзвінками за контактними номерами і перевіркою сайту, ми дізналися, що вони знаходяться в Харкові або, у всякому разі, там їх склади ".

Більше того, ФОПи, які в своїй роботі використовують магазини, часто "одноразові". Якщо сьогодні фіскальна служба знайшла порушення у однієї фізособи-підприємця та виписала штраф 1 грн, то завтра там буде продавати товари вже інший суб'єкт.

Як контролювати інтернет-магазини

Єдиного рецепта у виконавчої влади поки немає. Є тільки точкові пропозиції щодо змін, та й ті дуже туго йдуть.

Міністерство економічного розвитку наполягає, що в законодавстві необхідно більш чітко прописати, яку саме інформацію про себе повинен публікувати онлайн-магазин на своєму сайті. Зокрема, повне найменування, місцезнаходження, телефон, код ЄДРПОУ (для юросіб) або номер облікової картки платника податків (для ФОПів), а також дані про патент, дозвіл або ліцензії на роботу. Відповідний законопроект вже півтора року в парламенті.

У Європейській бізнес асоціації також наполягають: потрібно приймати законопроект, який дозволить блокувати інтернет-магазини, які не публікують детальну інформацію про себе.

У фіскальній службі кажуть, що направляли до Міністерства фінансів "купу пропозицій": і щодо збільшення штрафів, і по ідентифікації продавця. Але нічого з цього поки не прийнято.

Експертне середовище пропонує на законодавчому рівні розділити поняття інтернет магазин і маркетплейс. Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації, говорить, що маркетплейс – це хороший спосіб вийти на ринок різним компаніям, як маленьким, так і великим. Це також і підвищення рівня обслуговування клієнтів за рахунок конкуренції. Але є і псевдомаркетплейси – вони реалізують товар від себе і від інших осіб (в тому числі і ФОПів), тому отримують цінову перевагу за рахунок несплачених податків.

Мінфін в свою чергу розробив законопроект, який повинен "грошово мотивувати" споживача повідомляти в податкову про магазини, які продають техніку і електроніку без фіскальних чеків. Згідно з документом, українці, які поскаржаться на такого продавця при покупці на суму понад 867 грн, зможуть отримати компенсацію в розмірі повної вартості придбаних товарів чи послуг.

Мінфін пропонує підвищити відповідальність: у випадку першого порушення – штраф 200% вартості проданих з порушенням товарів, а при повторному – 500%.

Але що робити з ФОПамі, яких десятками і сотнями використовують інтернет-магазини?

Експерти пропонують допомогти таким торговим майданчикам чітко визначитися: або ви маркет-плейс – і тоді відповідальність буде нести тільки той, хто поставляє вам товар, або ви все-таки фізична або юридична особа-підприємець – і відповідаєте за свій продукт.

У податковій категоричні. "Потрібно заборонити суб'єктам на спрощеній системі оподаткування продавати побутову техніку і електроніку. Або ж ввести обов'язковий облік товару в місці його продажу. Тільки так", – резюмує Станіслав Кубрін.