З квітня в Україні почалися перевірки підприємств на предмет легальності оформлення їхніх працівників на робочі місця. З'явилися вже і перші результати. У Дніпрі за підсумками інспекцій з питань праці та зайнятості населення накладено штраф у 111 690 гривень на приватного підприємця – власника кафе, в якому працював неоформлений працівник. І це тільки перший дзвіночок.
Рівень тіньової зайнятості в Україні становить від 22,9% (дані Держстату) до 50% (оцінка МОП). Недбайливі роботодавці таким чином ухиляються від податків, що позбавляє державний і місцеві бюджети колосальних сум.
Популярне: Екс-президент України очолив один з київських банків
Для прикладу: доходи українців за підсумками 2017 року склали 2,48 трильйона гривень, а витрати – 2,54 трильйона гривень. Таким чином, українці витратили на 69 мільярдів гривень більше, ніж заробили. І це все "тіньові" ресурси.
Прості українці, погоджуючись на "зарплати в конвертах", залишаються соціально незахищеними і, по суті, втрачають частину прав: оплачувана відпустка, лікарняний і не тільки.
З огляду на прийняту Верховною Радою реформу, вони можуть залишитися і без пенсій. Адже без стажу у 26 років вийти на заслужений відпочинок в шістдесят вже зовсім скоро не вийде. Норма поступово посилюватиметься і з часом у 60 років отримати пенсію зможуть лише українці з мінімальним стажем у 35 років. Яким чином заробити його з таким рівнем тіньової зайнятості в країні – неясно. Тому Кабінет міністрів взяв курс на детінізацію. А без перевірок і штрафів досягти цього неможливо.
"Коли піднімали мінімальну зарплату, передбачили можливість передачі функцій контролю за зайнятістю і зарплатами місцевим органам влади. Рік потім воювали, тому що нам палки в колеса ставили на всіх рівнях. Крапку поставили у 2017-му – у грудні прийняли постанову, визначивши перелік органів, на які не поширюється мораторій на перевірки. Серед них прописали органи самоврядування. У більш ніж 100 містах вони створили відповідні служби", – розповів міністр соціальної політики Андрій Рева.
За його словами, ефект не змусить себе довго чекати. На місцях безпосередньо зацікавлені в детінізації бізнесу. А віднедавна у місцевих органів влади є важелі впливу на ситуацію.
"Тепер міські голови можуть вирішити цю проблему – це в їхніх інтересах. Адже хто працює? Члени територіальної громади, виборці. Якщо вони не застраховані, якщо вони не оформлені – вони раби. А якщо людям чесно платять зарплату, куди йде 75% ПДФО? До міського бюджету", – пояснив нам Рева.
На підприємства Дніпра вже розіслали близько 3200 листів для роз'яснення нестиковок за даними звітності. На даний момент отримано понад 1300 відповідей. Найчастіше нестиковки відбувалися через не зовсім правильно оформлену звітність. Але є і виявлений випадок роботи неоформленого працівника.
"Ми відвідали з такою перевіркою одне з цілодобових кафе міста, в якому зокрема продавалися на розлив алкогольні напої. На відеофіксації перевірки було записано, що бармен кафе продовжував обслуговувати клієнтів, однак сам власник закладу не зміг надати документи, що підтверджують оформлення бармена. Відвідувачі намагалися захистити підприємця, ведучи з нашими інспекторами бесіду в агресивній формі. Проте акт перевірки був складений і вручений підприємцю", – розповіла Інформатору начальник інспекції з питання праці та зайнятості населення Дніпровської міськради Тетяна Янушкевич.
У підприємця є лише місяць для сплати штрафу до міського бюджету. Інакше можливий арешт рахунків і майна.
Цей випадок має стати сигналом не тільки для Дніпра. Там, де місцева влада зацікавлена в детінізації, є всі можливості переломити ситуацію з неофіційною зайнятістю. У свою чергу детінізація надасть ресурси для збільшення соцстандартів і економічного розвитку країни в цілому.
Автор: Олена Миронченко