Три роки знадобилося Україні, щоб її державний борг зріс удвічі.
У листопаді 2014 борг перетнув психологічну позначку в один трильйон гривень. В листопаді 2017 він перевищив два трильйони гривень і досяг 72% ВВП.
"У перерахунку виходить, що на кожного українця припадає близько 1900 доларів державного боргу, а якщо говорити про категорію економічно активних громадян (які працюють і сплачують податки), то ситуація ще гірша — на одного українця припадає 4,5 тис доларів державних зобов'язань", — порахував директор аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
Перша і найважливіша причина, за словами заступника міністра фінансів Юрія Буци, це девальвація. Більшість нашого боргу номінована в валюті, відповідно коли курс впав, то і борг виріс.
Друга причина — випуск ОВДП на суму поповнення статутного капіталу "Нафтогазу".
"Цифри дуже великі. З 2014-2015 років ми випустили 126,3 млрд грн. ОВДП на покриття різниці в тарифах", — зазначає Буца.
Третя причина збільшення державного боргу — докапіталізація державних банків через випуск облігацій. Передбачається, що майбутньому цей фактор не матиме місця, враховуючи, що основні суми в рамках докапіталізації були "з'їдені" Приватбанком.
Далася також взнаки і підтримка Фонду гарантування вкладів після виведення неплатоспроможних банків з ринку.
"Фактично ФГВФО фінансувався за рахунок облігацій внутрішньої позики. Зараз він повертає нам ці кошти назад. Ефективність цього повернення залежить від того, наскільки ефективно Фонд продає активи неплатоспроможних банків", — пояснює Буца.
Накопичення державного боргу відбувалось на фоні постійного зростання дефіциту державного бюджету. Держава щороку витрачає більше, ніж заробляє і щороку цю різницю (дефіцит) за рахунок чогось потрібно покривати. Звичний спосіб — запозичення.
Практика життя "в борг" не унікальна. Так живе багато країн світу. Головне при цьому мати ресурс для того, щоб вчасно розраховуватися з кредиторами.
У випадку з Україною це ще означатиме, що країна залишається в програмі МВФ. Тобто, це позитивний сигнал для інвесторів, який ще відкриває можливості виходу на зовнішні ринки.
Проте Україна має певні проблеми з наявністю ресурсу для повернення боргів.
У 2015 уряд разом з тодішнім міністром фінансів Наталією Яресько провів реструктуризацію зовнішнього держборгу, яким знизив боргове навантаження на найближчі роки, у тому числі і на 2015-2017 роки.
Утім, цього було замало. Минулого року Кабмін провів ще дві масштабні боргові операції: пролонгував виплати по ОВДП в портфелі НБУ та витратив 1,7 млрд доларів, залучених від випуску євробондів, обмінявши "короткі" єврооблігації на "довгі". Це дозволило зняти пікові боргові навантаження у 2019-2020 роках.
Але і це не все. В міністерстві фінансів надали ЕП інформацію про графік боргових платежів України в майбутні роки, до 2045 року.
В 2019 році Україна повинна витратити 123,4 млрд грн на обслуговування державного боргу та 172,9 млрд грн — на його погашення. Найбільші боргові виплати — понад 55 млрд грн — припадають на березень.
Перспектив скорочення державного боргу небагато. За словами Олександра Паращія, наш бюджет витрачає більше, ніж заробляє.
"Відповідно різниця покриватиметься боргом і в абсолютному вираженні він зростатиме. Скорочення держборгу можливе при активному зростанні економіки. Тоді обсяг держборгу зменшуватиметься відносно ВВП", — каже експерт.