Біткоін: фантастична можливість чи реальний ризик

В Україні активно розвивається ринок криптовалюти, особливо біткоіни. Експерти попереджають, що цифрові гроші несуть в собі чимало ризиків. Усвідомлюючи це, влада всерйоз задумалась, як врегулювати ситуацію, для цього і розробляють відповідний законопроект.

Державні мужі в Україні серйозно стурбовані вибухом популярності криптовалюта, зокрема, її головним представником – біткоіном.

Популярне: Гройсман придумав новий закон для правоохоронців. Деталі.

Вони довго не реагували на світові новини і скандали навколо «цифрової купюри», курс якої з 200 доларів в 2015 році на сьогодні наблизився впритул до позначки 5 тисяч доларів (загальна капіталізація оцінюється в 52 мільярди доларів), але дуже стривожилися після подій влітку цього року , коли Податкова міліція спільно з Національною поліцією викрили злочинну групу, члени якої незаконно заволоділи вельми великими сумами коштів в ході легалізації біткоінів.

Спочатку Нацбанк скликав Раду з фінансової стабільності, за підсумками якої заявив, що біткоіни не підпадають під визначення валюти, але при цьому Майнінг (виготовлення криптовалюти) не є порушенням законодавства.

«Ми як Національний банк, маючи такі визначення, як валюта, валютні цінності, грошовий сурогат, електронні гроші, не знаходимо в цьому переліку категорії, до якої можна прирівняти біткоіни. І вважаємо, що це не валюта », – зазначив виконуючий обов'язки голови НБУ Яків Смолій.

За його словами, Нацбанк не може поки визначити, що таке криптовалюта, але при цьому пообіцяв, що регулятор разом з іншими держорганами знайде «це визначення, якомога швидше». При цьому в НБУ нагадали, що «випуск і обіг грошових сурогатів криптовалюти біткоінів на території України заборонені згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національний банк України».

Тим часом, в парламенті не стали чекати рішення регулятора. У Комітеті Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності вже готують відповідний законопроект і хочуть його зареєструвати для розгляду найближчим часом.

«Уже пройшли наради і в Нацбанку, і в Кабміні, питання поставлене на контроль, але немає проекту закону, який би став поштовхом для обговорення питання. І ми такий документ готуємо, думаю, найближчим часом я, як автор, його зареєструю. Вважаю, що він стане майданчиком для дискусій, готовий його доопрацьовувати, як і обговорювати альтернативні пропозиції. Плануємо провести ряд круглих столів, залучити до обговорення фахівців і представників держорганів, регуляторів і учасників ринку.

Все зробити для того, щоб в результаті отримати якісний закон », – зазначив у розмові з УНІАН голова профільного парламентського комітету Сергій Рибалка.

Основні постулати підготовленого документа – визнати криптоваюту фінансовим активом, врегулювати всі операції на ринку, оскільки вони ризикові, щоб убезпечити людей, зобов'язати операторів ринку ідентифікуватися, а також ввести ліцензування та акредитацію від Нацбанку для «обмінників» криптовалюти. А регулятором ринку визнати Комісію з цінних паперів і фондового ринку.

«Йдеться про введення ринку в законодавче поле, але в жодному разі при зарегулюванні. Хочеш цим займатися – ідентифікуй себе, плати якийсь податок і працюй. Хочеш торгувати – отримай дозвільні ліцензії, акредитуйся на біржі. Щоб убезпечити людей від ризику «мильної бульбашки». У нинішньому стані ринок криптовалюта – лазівка ​​для процвітання наркоторгівлі, торгівлі зброєю, краденим та іншим. Або, наприклад, майнерство, це у нас і не заборонено, і не дозволено. Але, на мою думку, це поле для правоохоронців. Тому потрібні законодавчі рамки », – підкреслив Рибалка.

Також, на його думку, ринок криптовалюти може послужити для України якимось економічним поштовхом, головне – убезпечити від ризиків громадян, які користуватимуться цими фінінструментами.

Таким чином, ситуація навколо криптовалюти в Україні зрушилась. Так що ж це таке – біткоін, який викликав стільки хвилювань в українських чиновників і народних депутатів?

«Глава» криптовалюта – біткоіни.

Більш точно біткоіни можна назвати різновидом головної цифровоювалюти, створеної і діючої тільки в Інтернеті. В цілому всі криптовалюти, крім біткоінів, – альткоіни: Litecoin, Monero, ZCash, Dash, SysCoin. Ще є токени, для реалізації яких використовуються краудфандінгові проекти – ICO.

Операції з біткоінами обслуговуються і звіряються мільйонами комп'ютерів у всьому світі програмою для обчислення математичних алгоритмів. Її розробник – Сатосі Накамото. Головне в його ідеї – проводити розрахунки за будь-який товар без впливу будь-яких державних органів, платежі конфіденційні, відомий лише номер «гаманця» (що на руку любителям незаконних угод), обробка транзакцій, які не мають обмежень і проводяться по всьому світу, миттєва (7 транзакцій за 1 секунду) і коштує дешевше традиційних платежів. Щоправда, будь-який платіж криптовалютою – безповоротний і не підлягає оскарженню. Якщо пароль «гаманця» забуто, то його вміст вважається загубленим.

Добувати (майнити) біткоіни може будь-яка людина шляхом використання обчислювальних потужностей комп'ютера. Однак кількість біткоінів обмежена (тому їх вартість, курс – неухильно зростає, оскільки на обмежену кількість біткоінів щодень претендують більше користувачів) – максимум, 21 мільйон, але кожен біткоін може ділитися до нескінченності на більш дрібні частини.

Операції з біткоінами дозволені в деяких країнах, там криптовалюта визнана товаром або інвестиційним активом, розрахунковою одиницею, угоди підлягають оподаткуванню. Це стосується США і Німеччини. В Японії біткоіни є законним платіжним засобом. За таким же принципом цьогоріч планують використовувати біткоіни і у В'єтнамі. А ось в Китаї, який визнаний лідером в області майнінгу, операції з біткоінами заборонені для банків, але дозволені для фізичних осіб. Останнім часом Центробанк КНР висловлювався за повну заборону обороту криптовалюти. У Швейцарії щодо криптовалюти діють такі ж правила, як і для іноземних валют, ця країна є однією з найбільш сприятливих юрисдикцій для біткоін-стартапів.

В принципі, у всьому світу найбільші банки запустили можливість відстежувати біткоіни та інші цифрові активи. У США вирішили легалізувати біржі, які торгують криптовалютою.

Але є і «ложка дьогтю». Шахрайство з біткоінами за останні чотири роки стало неабиякою проблемою. Загальна вартість біткоінів, отриманих шляхом афер, обчислюється сотнями мільйонів доларів. Точна цифра залишається «за кадром», багато гравців ринку мовчать про свої збитки. Існує й судова статистика. У 2016 році в США вперше в історії  суд розглянув справу про фінансову піраміду, побудовану з використанням біткоінів. Головний обвинувачений Трендон Шейверсом був засуджений до 18-місячного тюремного ув'язнення і трирічного нагляду після звільнення, до виплати спеціального податку в розмірі 100 доларів, 1,2 мільйона доларів безповоротної застави, а також відшкодування збитків у розмірі 1,2 мільйона доларів. Зараз у деяких країнах теж йдуть кілька гучних процесів за позовами щодо втрати мільйонів на угодах з криптовалютою.

Правоохоронне відомство Європейського Союзу – Європол – вперше випустило звіт, в якому йдеться про активне використання криптовалюти в аферах. Це – zcash, monero і ethereum. Тобто, хоч кіберзлодії у своїй незаконній діяльності все ще віддають перевагу біткоінам, ситуація поступово починає змінюватися: популярність monero, ethereum і zcash серед злодіїв зростає. А боротися з ними дуже важко.

«Транзакції не можуть бути співвіднесеними до будь-якого конкретного користувача / адреси, всі монети, які використовуються в транзакції, за замовчуванням приховано, а історії транзакцій залишаються конфіденційними», – йдеться в звіті Європолу.

Ризиків, на думку банкірів і експертів, більше ніж достатньо. В цілому все схоже на «мильну бульбашку», яка рано чи пізно лусне.

«Цибулина тюльпана»

У світі ставлення до криптовалюти неоднозначне. Наприклад, глава Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард вважає, що криптовалюта не несе ризиків для фінансових систем, вона навіть може замінити долар або євро в країнах, що розвиваються з нестійкою економікою і нестабільної національною валютою. «У деяких з таких країн може зрости використання віртуальної валюти. Назвемо це «Дедоларизація 2.0» », – заявила Лагард, підкресливши, що найкращою відповіддю з боку центральних банків буде продовження ефективної грошово-кредитної політики, відкритість для нових ідей і нових вимог у міру розвитку економіки.

Вона припустила, що в якийсь момент почнуть віддавати перевагу віртуальній валюті, оскільки володіти нею стане «простіше і безпечніше, ніж банкнотами», тим більше, «що така валюта з часом може стати більш стабільною».

Абсолютно протилежної думки дотримується головний виконавчий директор фінансового гіганта JPMorgan Chase Джеймс Даймон: «Не можна робити бізнес, у якому валюта береться з повітря. Це добре не закінчиться … Хтось обов'язково буде вбитий, і лише тоді влада визнає проблему … біткоін може коштувати хоч 20 тисяч доларів, коли це трапиться, але проблема, врешті, все ж назріє. Це – шахрайство, і особисто я шокований тим, що ніхто не бачить реального стану справ ».

На його думку, біткоіни «гірше цибулин тюльпанів» (в 17 столітті ажіотажний попит на цибулини тюльпанів в Нідерландах завершився повним крахом бізнесу).

Вітчизняні експерти розділилися в думках, але основною вважають необхідність врегулювання ринку криптовалюти в Україні.

Так, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак вважає, що біткоіни, як і будь-яка криптовалюта, мають велике майбутнє, однак лише в тому разі, якщо її обороти будуть контролюватися або урядами країн, або надурядовими організаціями, щоб не допустити шахраїв на цей ринок .

«Не повинно бути такого, щоб якісь особи, котрі залучають ці активи, могли обіцяти захмарні вигоди, а потім зникали в невідомому напрямку. Наприклад, до таких емітентів в США вводяться дуже серйозні вимоги. У Китаї ринок криптовалюта теж став жорстко регулюватися. Зокрема, заборонені неконтрольовані біржі, а ця країна – один із лідерів ринку криптовалюти. Важливо, щоб Україна ввела регулювання, але при цьому не заборонила обороту біткоінів або будь-якої іншої криптовалюти. Наша країна повинна йти в руслі регуляції цивілізованих країн, щоб забезпечити зниження ризиків для пересічних українців », – сказав експерт.

На його думку, на спекуляціях навколо біткоінів заробляють постачальники обладнання для виробництва криптовалюти, серверів, відеокарт. «Звичайно, не погано, що економіка зростає на цьому тлі. Але основне завдання держави – захистити пересічного громадянина, який не повинен бути обдуреним різного роду шахраями, які крутяться навколо біткоінів», – підкреслив Козак.

Керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій дотримується іншої думки. Він вважає, що біткоіни не є якимось фінансовим інструментом, за яким є актив, що передбачає випуск будь-якого фінансового інструменту. А тому ринок криптовалюти занадто ризикований.

«Валюта завжди забезпечена умовним золотим запасом, або фінансовою та економічною спроможністю країни, або виробництвом, ВВП, експортом, торговим балансом. Будь-які цінні папери, акції, облігації  забезпечені грошовими потоками компаній, які їх випускають. А за біткоінами немає ніякого базового активу, попит і пропозиції щодо нього формуються таким собі договором між учасниками ринку. А сам договір нагадує фінансову піраміду. Тобто, вартість активу зростає, тільки якщо на нього є попит. Якщо попит падає, то актив коштує нуль. У нього немає якогось рівня, до якого він може впасти і зупинитися, оскільки актив нічим не забезпечений. Тому ризики значні. Хоча відвертим обманом зараз це назвати не можна, адже існує попит, як і пропозиція. Але цей інструмент буде в ціні тільки до тих пір, поки він в моді. Як це було з акціями МММ. Зараз про них всі забули. Таку ж долю можуть розділити і біткоіни », – зазначив експерт.

Він не виключає, що в перспективі станеться якась еволюція криптовалюти, вона знайде своє місце на фінансовому ринку, але трапиться це не в найближчому майбутньому.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса категоричний в оцінці того, що відбувається – криптовалюта ні що інше, як «мильна бульбашка». «Якщо українці хочуть спекулювати криптовалютою, то це дуже погана ідея. Її вартість – «мильна бульбашка», вона нічим не обґрунтована. А будь-яка «мильна бульбашка» рано чи пізно приречена луснути. Можна, якщо є бажання, пограти. Але нічим хорошим це не закінчиться. А процвітає «бульбашка» на людській психології. Люди купують цей актив опираючись на чутки про його зростання, але, як тільки віра в чудо зникає, «бульбашка» лускає », – коментує ситуацію експерт.

На його думку, для України важливо ввести в законодавство таке поняття як криптовалюта. «В законі повинно бути чітке визначення, що таке біткоін, і розписано механізми легалізації операцій з його застосуванням. Наприклад, ви купили і продали біткоіни, отже повинні заплатити податок за різницю. А поки не визначено, що таке біткоіни, то в країні є великий сірий шматок ринку, який ніяк не регулюється », – підсумував Фурса.

Поки експерти, провідні світові банкіри і держоргани ведуть дискусію про те, що робити з криптовалютою, вона продовжує активно розвиватися, в тому числі, в Україні.

Біткоіни в українців

У нашій країні біткоіни набирають популярності. Інтернет рясніє онлайн-сервісами, де можна замовити квитки в театр, кіно, на фестивалі та інші культурні заходи, використовуючи криптовалюту.

На роботу з біткоінами перейшли не тільки онлайн-сервіси. Наприклад компанія Juscutum пропонує юридичні послуги за біткоіни. Працює з криптовалютою і школа флористики Asant Studio, логістична компанія Golden Corn, великий квітковий холдинг UFL, інтернет-магазини торгівлі одягом.

До речі, за кількістю відвідувань біткоін-сайту Blockchain.info, Україна вийшла на четверте місце, поступившись лише Росії, США та Нігерії. Користується популярністю серед українців і сайт BTCU.biz, який навчає тому, як користуватися біткоінами.

Ще одна значуща подія – в кінці вересня поточного року в Києві вперше у світі була продана квартира за криптовалюту. Операцію провів американський стартап Propy, продавець нерухомості – бізнесмен Марк Гінзбург – в цей час знаходився в Нью-Йорку.

«Згідно з договором, об'єкт нерухомості був обміняний на криптовалюту Etherеum. Адреса смарт-контракту відобразилася в договорі, який був внесений безпосередньо у реєстр нерухомості України і в блокчейн Etherеum. В майбутньому кожна людина в будь-якій країні світу зможе купувати нерухомість в будь-де в електронній формі в режимі 24/7 і при цьому всі дані по угоді будуть записані в блокчейн. Покупець отримає електронний сертифікат права власності, який буде надійно захищено технологією блокчейн. Весь процес угоди буде автоматизовано смарт-контрактом », – написав у Facebook радник голови Державного агентства України з питань електронного уряду Костянтин Ярмоленко. За його словами, в ході операції всі податки, збори і мита було сплачено до держбюджету в повному обсязі.

Тим часом, ризик афер на цьому ринку виключати не можна. Це наочно видно на прикладі Росії. Там з'явився новий вид шахрайства – на вулицях «інтелігентного вигляду цигани» продають біткоіни, видаючи за них сувенірні монети. Беруть недорого – всього 1000 рублів, запевняючи, що ця крипловалюта найближчим часом подорожчає в рази.

Подібні випадки говорять про те, що населення, яке легко потрапляє на гачок шахраїв, щодо криптовалюти – безграмотне. Тому, ймовірно, закон про біткоіни в Україні потрібен. Ось тільки він повинен відповідати ринковим принципам цивілізованих країн. Інакше, «криптовалютники» підуть в тінь, і тоді проблема стане куди серйознішою, ніж є на сьогодні.