Чим небезпечні недержавні пенсійні фонди?

У 2003 році уряд не наважився зробити пенсійне накопичення обов‘язковим, адже тоді виплати солідарної системи були надто малими. Сьогодні ж ситуація ще гірша – в Україні не сформований ринок цінних паперів. Тож, якщо вкладати гроші у недержавні пенсійні фонди, є велика загроза їх втрати.

Популярне: 

Рада виділила додаткові гроші на субсидії. Це просто захмарна сума!

Таку думку в ефірі інформаційного проекту «Перші про головне. Коментарі» (щобудня 13:00–15:00 та 17:00–19:30 на телеканалі ZIK) висловив міністр економіки України 1997-1998 років Віктор Суслов.

У 90-х роках економічна ситуація в Україні була значно гіршою, ніж сьогодні. Тож перед пенсійною системою тоді стояли зовсім інші завдання. Зараз держава може рухатись вперед, однак, на жаль, усі ці намагання не доведені до кінця. Адже ще у 2003 році ВР ухвалила відповідні рішення, які б дозволили створення накопичувальної системи. Однак уряд не пішов на обов‘язкове її впровадження.

«Це все стосувалося добровільного накопичення. Обов‘язковий рівень міг би бути введеним, однак тоді керівництво держави не наважилось ухвалити таке рішення, адже вважало пенсії у солідарній системі надто малими», – розповів Суслов.

Нині ж ситуація є іще гіршою, адже у нас не сформований ринок цінних паперів, тому й керування активами – дуже проблемне.

«Існує загроза втрати коштів громадян, якщо вони будуть надходити у недержавні пенсійні фонди», – зауважив експерт.

Окрім того, на думку екс-міністра, важливим показником є і осучаснення пенсій. Згідно розрахунків, запропонованих Гройсманом, ті, хто зараз виходять на заслужений відпочинок, отримують вдвічі або й втричі вищі виплати, ніж їхні колеги, які відправились на пенсію у 2008 році, маючи такий же стаж роботи. Адже тоді середній рівень заробітної плати був зовсім іншим.

«Перерахунок цих пенсій – єдиний великий позитивний крок. Цьогорічний дефіцит Пенсійного фонду –146 мільярдів гривень. Тож уряду доведеться займатись перерозподілом одних і тих же сум всередині пенсійної системи, допомагаючи тим, хто отримує найменше –1200-1300 гривень чи навіть й 900. Такого не може бути, тож уряд обрав правильний шлях. Але поки що він не є комплексним. І основне вирішення полягає у підйомі нашої економіки: коли вона зросте, збільшиться і Пенсійний фонд», – зазначив Віктор Суслов.