З 1 квітня українці будуть платити не лише за газ, а й абонплату за його поставку.
Це передбачає постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Що зміниться
Якщо зараз власники квартир і будинків, коли не перебувають вдома місяцями, не платять за газ, бо не використовують його, то з квітня частково за нього платити доведеться — абонплата передбачена, навіть якщо газ не споживається зовсім. Це плата за проведення газової труби до приміщення.
“Абонплата залежить від кількості газових приладів. Чим їх більше, тим більше має платити людина. Тарифи будуть відрізнятися у більшості міст, але в середньому це 47 гривень за точку з’єднання газової труби із газовим приладом. Власники квартир із однією плитою будуть стільки платити. Якщо говорити про старі будинки, де є газова колонка, то вдвічі, бо мають дві точки сполучення із газовою трубою”, – каже Володимир Бутко, експерт Інституту нафти й газу.
Хто постраждає
Найбільшу абонплату платитимуть власники приватних будинків, які мають окремо котел і газову колонку.
“Фактично змушені сплачувати за три прилади. А це вже більше 100 гривень. Прикро, що навіть, коли люди не використовуватимуть блакитне паливо, все одно будуть змушені викидати чималі гроші”, – пояснює спеціаліст.
Аби компенсувати це, Нацкомісія трохи зменшила тариф на газ на 16%, проте все одно це вигідно далеко не всім.
“Постраждають ті, хто використовує кілька кубів і має багато електроприладів — мікрохвильову піч, мультиварку, електродуховку, електричний чайник тощо. Вони платитимуть за абонплату більше, ніж за газ”, – каже економіст Борис Кушнірук.
За його словами, у виграші будуть ті, хто використовує понад 10 кубів. Вони зможуть навіть із урахуванням абонплати платити менше, ніж до 1 квітня, на 4%.
дивіться також: Гучна заява Порошенка: "З 1 квітня ми переможемо Корупцію!"
У чому суть змін
Адже зміниться система утворення тарифу на газ.
Зараз він на 72% складається із ціни імпортованого газу, на 16% – із ПДВ, на 10% – із постачання й транспортування і на 1% – із націнки облгазів. З 1 квітня структура тарифу виглядатиме інакше. На 87% тариф складатиметься із вартості імпортованого газу й націнки облгазів і на 13% – із транспортування і постачання.
Розподіл абонплати й вартості газу — це крок до розділення компаній, що постачають паливо, й тих, хто його продає.
“Я вже не перший рік кажу, що це треба ділити. Тільки так може бути на цьому ринку конкуренція й пониження цін. Якщо дивитися загалом, то ринок продажу газу населенню повинен виглядати, як продаж інтернету. Люди мають одні й ті ж дроти, що йдуть у квартиру, але можуть змінювати провайдера. Обирають того, хто запропонує нижчу ціну чи якісь вигідніші умови”, – каже Борис Кушнірук.
Він не впевнений, що на цьому ринку після введення абонплати одразу відбудуться якісь зміни, бо це залежить від цілеспрямованої політики влади й кропіткої роботи у цих питаннях.
“Якщо дивитися, як це б мало працювати в ідеалі, то компанії-постачальники мали б конкурувати між собою і понижувати при цьому ціни на свою абонплату. Як далі розвиватиметься ситуація у цій сфері, поки важко сказати”.
Абонплата й тариф у реаліях сім’ї з трьох людей
Якщо уважно подивитися на рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, то все виглядає оптимістично. Особливо вселяє надію у подальше зменшення тарифів розподіл компаній, що продають паливо й постачають. Однак, якщо порахувати, хто виграє від цього і програє, то стає зрозуміло — ця зміна зовсім не на користь жителям багатоквартирних будинків.
“Середньостатистична сучасна сім’я із 3 людей витрачає щомісяця газу на 40 гривень із газової плити. За рік це 480 гривень. При цьому це, якщо не враховувати, що десь два місяці на рік палива використовують менше — наприклад, відпустка та відпочинок у батьків або на дачі. Коли врахувати це, виходить за рік 440-450 гривень”, – пояснює Володимир Бутко.
З абонплатою цифри стають у рази більші — 880-920 гривень.
“І не дивно, чому — адже прийдеться платити завжди. А ось багатії у двоповерхових будинках на два котли заощаджуватимуть, бо використовують більше. Ось така реформа виходить”, – каже він.
Кому це вигідно
Безперечно, ринок надання газу для населення варто докорінно змінювати — розділяти послуги з поставки й продажу палива. Проте розподіл, який відбувається зараз, буде вигідний олігархам і тим, хто живе у великих бідинках із кількома точками для підключення газу.
“Було б ідеально, якби компанії із поставки газу продали, і їх міг купити середнього рівня бізнес. Але, по-перше, в нас немає бізнесу середнього рівня, як і середнього класу. По-друге, у цій сфері все контролюють олігархи. Вони через підставні компанії приватизовуватимуть в майбутньому фірми з поставки палива й матимуть не менші кошти, ніж зараз. Такий стан речей піддає сумніву ідею конкуренції між постачальниками. Її не буде. А ось бажання бізнесу збільшувати прибутки, як завжди, триватиме”, – каже Володимир Бутко.
Тому в подальшому слід очікувати росту абонплати за користування газом.
“На скільки конкретно буде подорожчання, ще рано говорити. Можливо, до кінця року його й не буде. Але далі ситуація розвиватиметься, як із “Укртелекомом” після приватизації — тарифи різко зростатимуть, і власники не готові будуть йти на будь-які компроміси”, – пояснює він.
Нагадаємо, зараз населення купує газ із розрахунку його вартості 4942 грн/тис. куб. м.