Сурогатний мед і “наколоті” бджоли: Україну заповнив підроблений мед

Нечесні продавці і виробники намагаються здешевити продукт і продовжити його термін зберігання

За рік мед в Україні подорожчав в середньому на 20 – 40%. Підняття цін експерти пов'язують зі світовою кон'юнктурою, подорожчанням цукру, стрибком курсу валют і зростанням тарифів на електрику.

На сьогоднішній день на українському ринку все ще продається торішній продукт – свіжий мед почне надходити в продаж у травні. І зараз багато торговців прагнуть розпродати залишки, які залишилися у них з 2016 року. Часом, вони вдаються до не дуже чесним способам підтримки свіжості продукту і його товарного вигляду, кажуть експерти.

Як розповів фахівець з медового ринку Олексій Костецький, близько 50% всіх продажів пасічників доводиться на мед з різнотрав'я. Решта ринку займають продукти з акації, липи і гречки. Дуже невеликий відсоток відведено також дикому і ялиновому меду – це найдорожчий продукт і його мало хто виробляє.

На сьогоднішній день, літрову банку (1,333 кг) меду можна купити за такими цінами:
акація – 250 грн/л;
липа – 200 грн/л;
різнотрав'я – 170-180 грн/л.

Найчастіше пасічники продають мед в "пластику", оскільки він дешевше. Але краще, все-таки, скляна тара. І якщо відразу брати 3 літри, то виходить заощадити близько 20%.

При цьому на невеликих пасіках поки ще можна знайти і більш прийнятні ціни.

"Мед подорожчав на 30%. Раніше продавав по 70 грн, а зараз вже по 100 грн за літр. З моїми обсягами (до 50 вуликів) і відсутністю товариств бджолярів можна претендувати лише на внутрішній ринок, а попит через зниження доходів українців знизився на 30 – 50%", – розповів власник еко-пасіки "Бджолине Царство" Єгор Буличов.

У той же час, підприємці, які можуть похвалитися великими обсягами виробництва, часто продають свій продукт перекупникам, а ті відправляють мед за кордон. Починаючи з 2014 р лідером по споживанню українського меду став зовнішній ринок.

Експорт українського меду побив історичний рекорд.

"Ще в 2013 році частка меду, що йде на експорт, становила 30%, а вже в 2014 – 54,6%, в 2015 – 56,6%. За січень-жовтень 2016 було експортовано на 13,3 тис. тонн меду більше, ніж за аналогічний період минулого року", – розповіла експерт аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Дарина Гриценко.

Динаміка виробництва до 2013 р була більш-менш стабільна – близько 70 тис. т в рік. Починаючи з 2014 р обсяги викачування впали (мінус територія Криму, окуповані території Донецька і Луганська) до 66,5 тис. т, а в 2015 р – до 63,6 тис. т.

Оскільки велика частина українського меду йде на експорт, а основними споживачами є країни ЄС (їх частка, за даними УКАБ, в 2015 р становила 71,2%), то на ціни впливає ситуація в Європі. А на внутрішніх цінниках позначаються обсяги виробництва і кількість виробників в Україні.

"Компанії, що працюють на експорт, хочуть купувати у бджолярів дешево і за гривні, а продавати за кордон за євро. І якщо мед вони беруть оптом на пасіках по 30 грн/кг, то продають вже за світовими цінами – 2,50-2, 60 євро/кг", – розповів Костецький.

В цілому, за словами Гриценка, загальним трендом ринку є все більша орієнтація на зовнішні ринки і, як наслідок, збільшення обсягів експорту на тлі стабільного виробництва. І найближчим часом можна буде спостерігати нарощування відвантажень в Європу, адже з урахуванням девальвації гривні експорт меду стає все більш вигідним.

Сурогатний мед і "наколоті" бджоли

Але скуповують мед у пасічників не тільки на експорт. Великі партії йдуть також компаніям-постачальникам торгових мереж. І часом, щоб здешевити продукт і продовжити термін його зберігання, вони розбавляють (підробляють) продукт.

Як розповів співуправляючий компанією BeeCool Олексій Дмитренко, недобросовісні продавці або просто змішують різні сорти меду, щоб той не кристалізувався, або ж розводять у воді цукор, сироп і крохмаль. Сурогат варять (карамелізіруется), а потім змішують з натуральним медом.

"Найчастіше, звичайно, на фальсифікат можна натрапити в супермаркетах і магазинах. Рідше – на ринках і ярмарках. Найкраще купувати його безпосередньо у бджолярів на пасіках, перевіривши перед цим відповідні документи – часто, це сертифікат Інституту бджільництва Прокоповича. Але буває, що у великих виробництв є і свої лабораторії", – зауважив у розмові з Костецький.

Наявність належних документів дуже важливо, оскільки іноді продажем неякісного меду грішать і самі пасічники. "Деякі виробники використовують антибіотики для лікування бджіл, і ліки в результаті потрапляють в мед", – зауважила Гриценко.

На ринку є й інші проблеми: пасічники скаржаться на відсутність підтримки держави і погано розвинений ринок меду всередині країни.

"Весь світ бджільництва заробляє на запилення полів, у нас же цей ринок мертвий, немає ні бази, ні замовлень, ні тендерів. Немає пільгових кредитів, знижок на ліки, цукор для підгодівлі бджіл восени. Остання дуже витратна для бджолярів, а якщо її не проводити в серпні, то у вересні бджолині сім'ї вже зруйнуються", – зазначив Єгор Буличов.