Ваш бізнес обов’язково перевірять! Що і чому чекає українських підприємців?

В Україні розгорається скандал, пов'язаний з обмеженнями на проведення перевірок суб'єктів господарювання, передає Корупція Маркет

1 січня в силу вступив закон "Про тимчасові особливості проведення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з яким протягом року контролюючі органи будуть обмежені у своїх діях (в першу чергу це стосується перевірок) щодо підприємців. Але, насправді, внаслідок поспіху (між прийняттям відповідного законопроекту в першому і другому читаннях пройшов майже рік) і властивою нашим законодавцям елементарної недбалості в законі стільки "дірок", що його реалізація зараз неможлива.

Закон передбачає, що до 31 грудня 2017 року контролюючі органи, яких в Україні не менше 30, будуть обмежені при проведенні планових перевірок. Позапланові перевірки їм, звичайно ж, проводити дозволено, але з чітким списком підстав: за заявами громадян, по письмового прохання самого підприємства, за рішенням суду та у зв'язку з форс-мажором (нещасним випадком або смертю, пов'язаними з діяльністю суб'єкта господарювання).

Власне кажучи, з самого початку дії таких обмежень (мораторію) на перевірки в 2014 році контролерів зобов'язали проводити позапланові перевірки з тих же підстав. Але в законі є корисне, з "ідейної" точки зору, нововведення. Полягає воно в тому, що в разі проведення перевірок за заявами фізосіб (тих самих громадян) перевіряючому органу необхідно буде отримати погодження у Державної регуляторної служби (ГРС), яка згідно з новим законом, отримала повноваження щодо нагляду за діяльністю контролюючих органів. Причому таке погодження в обов'язковому порядку підлягає оприлюдненню на сайті ГРС.

Ця норма з'явилася тому, що раніше контролери, позбавлені права проводити планові "рейди", активно використовували позапланові перевірки саме за заявами "якихось" громадян для тиску на підприємців.

"Саме за цими скаргами в Чернігові йшов суцільний "чос" по базарах і торговим точкам і вимагання грошей за фактом нібито виявлених порушень. Наші спроби з'ясувати, хто ці скаржники, успіху не мали", – зазначає заступник Чернігівського міського профспілки "Підприємець" Дмитро Нікішин.

Тепер же держоргани, знову ж таки в теорії, змушені будуть розкрити джерело інформації – інакше узгодження їм не видадуть.

Але на цьому, на жаль, корисності, підготовлені законодавцями для українського бізнесу, закінчуються. Бо, як це часто у нас буває, депутати передбачили в новому законі великий і малозрозумілий як для підприємців, так і самих контролерів список винятків.

Ось вам приклад. За статистикою Ради бізнес-омбудсмена України, в третьому кварталі 2016 року найбільше скарг підприємців (56% їх загальної кількості) стосувалися дій Державної фіскальної служби (ГФС). Але на ГФС обмеження, передбачені цим законом, не поширюються. Пільги від законодавців також отримали Госпродпотребслужба (справжній монстр, що увібрав у себе повноваження Держспоживінспекції, Держсільгоспінспекції, сумно відомої своїми необґрунтованими перевірками Державної санітарно-епідеміологічної служби, Держтуризмкурорту та Держветфітослужби), Держслужба з питань праці та інші держоргани, які пройшли реформування (найчастіше шляхом механічного злиття під одним дахом).

Є, щоправда, і тут є свої винятки з винятків – з якихось невідомих причин обмежувальні заходи стосуються Держслужби з надзвичайних ситуацій, у складі якої знаходяться органи Держпожнагляду (нині Департаменту запобігання надзвичайних ситуацій), також сумно відомі нашим бізнесменам у зв'язку з поборами.

“80% контролюючих органів виведені з-під сфери дії цього закону. Тому я б не говорила про мораторій, а лише про обмеження для деяких з них", – зізнається голова ГРС Ксенія Ляпіна.

Але це ще півбіди. "Мудрі" автори закону пішли далі і передбачили винятку не тільки для відомств в цілому, але і для видів контролю та окремих органів у складі цих відомств. Ось де справді чорт ногу зломить!

Ну, наприклад, обмеження не стосуються перевірок, проведених центральним апаратом Державної екологічної інспекції. Водночас місцеві адміністрації планові перевірки проводити не можуть, але якщо вони у позаплановому порядку захочуть перевірити, як підприємці дотримуються законодавства щодо охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів (дані питання і курирує Держекоінспекція), то зобов'язані будуть вибивати узгодження в ГРС.

Точно така ж ситуація з Державною архітектурно-будівельною інспекцією – центральний апарат звільнений від обмежень щодо перевірок, а місцеві органи – ні.

Анекдотична ситуація складається з Госпродпотребслужбой, яка, як зазначалося вище, увібрала в себе функції п'яти контролюючих органів, але отримала повноваження без перешкод шерстити підприємців з двох питань безпеки і окремих показників (які?) харчових продуктів та захисту прав споживачів (яких?).

Всі ці тонкощі і недомовленості абсолютно незрозумілі чиновникам на місцях і в центрі. Тому вони, як зізналася Ляпіна, буквально завалили ГРС питаннями про те, як цей закон виконувати, коли невідомо, хто, як і кого буде перевіряти.

"Апостроф" взяв обіцянку у Ляпіної про те, що ГРС найближчим часом опублікує вичерпних перелік державних органів, на які поширюються законодавчі обмеження щодо перевірок. І це необхідно робити якомога швидше. Пояснимо, чому.

Може здатися, що анархія тільки на руку українському бізнесу – його менше будуть перевіряти. Насправді це не так. 17 січня в ГРС пройшов круглий стіл, на якому обговорювався проект наказу Мінекономрозвитку і торгівлі та ГРС про затвердження порядку та форми узгодження на проведення позапланової перевірки за заявами фізичних осіб (громадян). Передбачається, що питання надання погоджень будуть кожну п'ятницю розглядатися на засіданні спеціально створеної Ради з питань державного нагляду (контролю).

Немає сумнівів у тому, що такий наказ незабаром буде підписаний і зареєстрований у Мін'юсті. Але якщо контролери не розберуться, кого ж все-таки він стосується, бути біді – підприємців можуть обкласти перевірками з приводу і без нього. Адже законом визначено дуже стислий термін розгляду заявок контролерів на проведення позапланових перевірок – всього п'ять робочих днів.

“Процедура надання погоджень на проведення позапланових перевірок, на мій погляд, буде суто формальною, – вважає керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз. – Такі погодження, на жаль, будуть штампуватися сотнями під копірку. Таким чином, перевірки бізнесу і в 2017 році будуть проводитися за необхідності і наявності вказівок зверху. Бізнес знову будуть віджимати під конкретних замовників. А у випадку реальних порушень прав громадян добитися перевірки дій порушника буде складно – мораторій як-ніяк". Дуже хотілося, щоб він помилявся.
 

Коментарі