В яких випадках український бізнес приваблює іноземних топ-менеджерів

Тенденція залучення іноземних управлінців в Україну існує досить давно. В різний час на різних позиціях працювало досить багато топ-менеджерів-експатів. Ця практика застосовується компаніями з початку 90-х років в тій чи іншій мірі і з тим або іншим масштабом, повідомляє Корупція Маркет

Завдання, для вирішення яких варто залучати експатів-управлінців

Найчастіше іноземних топ-менеджерів залучають для вирішення певних завдань. В яких випадках доцільно залучати на роботу експата?

По-перше, іноземних менеджерів варто залучати для отримання унікальних знань, кваліфікації або досвіду в галузі менеджменту або технологій. Як правило, компанії залучають або управлінців з певною компетенцією, або функціональних директорів або окремих фахівців, коли шукають вузькоспеціалізовані напрямку. Наприклад, якщо в українське представництво міжнародної компанії необхідно привнести нову експертизу або нові підходи до управління, варто залучити іноземного топ-менеджера з відповідним досвідом і кваліфікацією. Часто іноземних генеральних директорів залучають в компанії для налагодження бізнес-моделей. У свій час роздріб привозила досить багато категорійних директорів, коли потрібно було будувати мережі і посилювати цю функцію. В Україні працювало велика кількість польських менеджерів в банках. Також компанії можуть бути зацікавлені, наприклад, в технологів, фахівців у певному специфічному виробництві або фахівців вузького профілю (технічних, фінансових, IT-директорів) — в залежності від потреб організації.

Друга причина залучення іноземних топ-менеджерів — для трансформації або створення нової культури в організації. І це — основна причина, по якій міжнародні компанії залучають своїх топ-менеджерів в українські представництва. Вони хочуть, щоб культура організації в окремій країні була така ж, як і у всій компанії (підходи до роботи, взаємодії між підрозділами, стандарти спілкування, дистанція між керівництвом і співробітниками). Особливо багато експатів-управлінців було на початку 2000-х років, коли в Україні масово відкривалися представництва іноземних компаній.

Третя задача — провести зміни (changemanagement) в організації. Це часто трапляється, коли потрібен свіжий погляд на вже збудований, працюючий бізнес. Іноземець не звик до усталених методів роботи, що склалися в організації раніше, тому буде пропонувати нові способи і методи роботи. Як результат — провести зміни буде легше.

Четверта причина пов'язана з ротацією і підготовкою перспективних фахівців для управління міжнародною корпорацією в майбутньому. Як правило, міжнародні корпорації готують своїх керівників глобального рівня, надаючи їм досвід роботи на різних ринках в різному культурному, економічному та політичному середовищі. Кандидат на посаду CEO міжнародної корпорації починає свою кар'єру з позиції генерального директора у своїй країні; потім він отримує досвід управління компанією в Східній Європі, Західній, у великих і маленьких країнах; після цього його призначають на великий, значний ринок (наприклад, в Росії, США або Бразилії); потім він стає відповідальним за певний регіон або групу країн, і після цього він може стати генеральним директором міжнародної корпорації. Насправді дуже рідко стають CEO міжнародних корпорацій, не пройшовши всі ці етапи. Ротація ключових кандидатів важлива для того, щоб вони отримали досвід управління на різних ринках з різними проблемами, різними командами і в різних культурах. Так вони тренуються справлятися з різними завданнями. Крім того, кожен раз директор на новому ринку прагне підвищити ефективність бізнесу і зробити певні вдосконалення, тобто постійно підштовхує компанію йти вперед. Отримавши такий досвід, кандидати набагато краще справляються з управлінням міжнародною корпорацією, ніж ті кандидати, якого такого досвіду не отримали.

П'ята задача полягає в залученні незаангажованої людини, на якого складно вплинути, для вирішення проблем підприємства (наприклад, зменшити крадіжка).