Українці масово скаржаться на підроблену їжу і поганий одяг

У Держпродпотребслужбі проаналізували споживче невдоволення населення, передає Корупція маркет.

Українці засипали скаргами Держслужбу з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів. Служба почала працювати тільки з квітня 2016 року і станом на листопад вже отримала понад 4,8 тис. звернень від 5,5 тис. громадян (багато звернень подаються колективно).

Найбільше громадян турбує питання захисту їх прав в непродовольчій сфері. На цю статтю припало близько 60% звернень. Такі цифри надав голова Держпродпотребслужби Володимир Лапа, пише UBR.

У кожній другій скарзі люди обурюються відмовами в обміні купленого ними товару або повернення грошей за нього. Особливо часто про таку проблему заявляють ті, хто спокусився покупками в інтернет-магазинах.

Часто скаржаться також на якість і безпеку харчових продуктів – на частку таких звернень припадає близько 12%.

Як розповіла заступник голови ГО "Громадський контроль захисту прав споживачів" Ольга Котехова, в "зоні ризику" найчастіше виявляються молочна продукція і ковбаси (там виявляють заборонені добавки). Водночас з "простроченням" маркети вже навчилися боротися, і воно зустрічається не так часто, як раніше. Але ось з вагою виробники досі "хімічать".

Є в нашому роздробі і проблема порушення умов зберігання, зокрема, брудні холодильники, але все залежить від конкретної торгової мережі. "Ринки та стихійна торгівля – це караул: бруд, пил, сонце. Вітрини відкриті, продукти лежать на спеці, плюс багаторазова заморозка-розморожування товару, дощ, сніг – все сиплеться на продукти, люди пробують їжу брудними руками. Така продукція, якщо і проходить ветконтроль, то вельми формально", – зауважила Котехова.

Шкільну форму і ту підробляють: замість необхідних законодавством 50% вовни в складі тканини шиють з 100% поліестеру

Скарги на ринки підтверджують і в Держпродпотребслужбі. "Звертаються з приводу нелегальної виїзної сезонної торгівлі овочами та фруктами на тротуарах біля житлових будинків, магазинів. Такі "сигнали" надходили, зокрема, з Києва, Кривого Рогу, Нової Каховки. Але це питання не відноситься до нашої компетенції, тому скарги спрямовані на розгляд до місцевих державних адміністрацій", – повідомив Лапа.

Крім іншого, зараз стало "модно" випускати і підробки: замінювати натуральну сировину неприродною або додавати заборонені добавки, вказувати на маркуванні не всі складові і при цьому вводити в оману споживачів написами: натуральне, за ДСТУ, "еко" тощо.

Найголовніше, натуральність продукції фактично ніхто не перевіряє – у держави на проведення таких досліджень немає грошей. Навіть шкільну форму і ту підробляють: замість необхідних законодавством 50% вовни в складі тканини шиють з 100% поліестеру.

Ще одна група скарг – на забруднення навколишнього середовища. Вони надходять сезонно і найчастіше стосуються забруднень повітря, водойм і ґрунту при обробці сільгоспугідь агрохімікатами.

Щодо перевірок попереджають заздалегідь

Щоб знайти управу на несумлінних виробників або продавців, експерти радять подавати скарги – вони можуть бути як усними, так і письмовими: на особистому прийомі або телефоном через контактні центри та "гарячі лінії" (всі звернення записуються (реєструються) посадовою особою). Ті, у кого мало часу, можуть відправити електронний лист (цифровий підпис при відправці такого звернення не потрібен).

До звернення варто також докласти чек або квитанцію, що засвідчує факт купівлі-продажу (повернення) товару, надання послуги, з позначкою про дату продажу, надрукований і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Але перевірити Держпродпотребслужба може не кожного продавця і не так часто, як хотілося б. Так, проведення більше одного планового заходу державного нагляду (контролю) за одним суб'єктом господарювання протягом одного року не допускається. А діяльність суб'єктів господарювання з оптової та роздрібної торгівлі харчовими продуктами і зовсім віднесена до "незначного ступеню ризику", і їхні планові перевірки можна здійснювати з періодичністю не частіше одного разу на п'ять років. Мало того, що контроль проводиться не регулярно, так ще й про термін проведення планової перевірки суб'єкт господарювання попереджається не пізніше ніж за десять днів до дня її здійснення. Отже, ефективність таких заходів знижується.

"Відсутність фактора несподіванки перевірки дозволяє операторам ринку усувати наявні недоліки до початку офіційного планового заходу державного контролю", – зазначив Лапа.

З огляду на цей факт, експерти радять пробувати вирішити проблемне питання на місці. Так, у разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов'язаний замінити їх на якісні або повернути людині сплачені ним гроші. Продаж продукції (товарів), на якій термін придатності не зазначено зовсім або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також простроченої – забороняється.

Згідно з Цивільним кодексом, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

• пропорційного зменшення ціни;
• безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
• відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Якщо продавець товару не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені як до продавця, так і до виробника.

У разі ж, якщо безпосереднє звернення до продавця не дало бажаних результатів (наприклад, заяву взагалі не було прийнято і/або розглянуто, не дали відповіді на неї або відповідь виявилася негативною, необґрунтованою або незаконною, проведені переговори з продавцем, але вони не закінчилися задоволенням вимог), споживач може звернутися за захистом своїх прав до територіального органу Держпродпотребслужби, які є у всіх регіонах країни. Для кращого ефекту експерти також радять, за наявності бажання і часу, звертатися до суду. Але потрібно бути готовим до того, що судові тяжби в нашій країні можуть тягнутися не один місяць.