Чи розкриють провайдери реальну швидкість інтернету

Національна комісія з питань регулювання зв'язку та інформатизації зобов'язала всіх інтернет-провайдерів з 1 січня вказувати в договорах з абонентами мінімальну швидкість доступу в мережу. Днями це рішення вступило в силу.

Менше ніж через три місяці провайдери повинні будуть повідомляти в документах клієнтів про мінімально доступної, а також максимальної швидкості вхідного і вихідного інтернет-трафіку.

Як відреагують на таке нововведення учасники ринку?

Потрібно сказати, що провайдери і так не приховували технологічного максимуму своїх мереж або, напевно, навіть прикрашали його. На сайтах учасників ринку зазвичай вказуються верхні швидкісні межі поруч з рекламованими тарифами. Так, у Київстару при замовленні тарифного плану Безлім 100 зазначена швидкість дорівнює 100 Мбіт / с, а у Ланет в тарифі Протон + – 200 Мбіт / с. У Укртелекому все ще простіше. Під описом тарифу Вільний для різних міст в графі Швидкість красується фраза "Без обмежень". Правда, зі виноскою, де дрібним текстом вказано, що це інформація про швидкість закачування даних. А вихідний трафік, виявляється, має явні обмеження – до 3 Мбіт / с.
Як вказати максимально доступну швидкість, операторам в принципі зрозуміло. Вона залежить від ряду складових і змінних: технології побудови мережі, її якості, кількості закупленого оптового трафіку як в межах країни, так і "на світ", маршрутизації трафіку, можливостей використовуваного порту, Wi-Fi-роутера клієнта і так далі. Але тим не менш гіпотетичний технологічний максимум (як і середню температуру по лікарні) все-таки вирахувати і вказати можна. А як бути з мінімально гарантованою швидкістю? Адже вона залежить від все тих же перерахованих параметрів, які мало не для кожного абонента в різний час можуть значно відрізнятися.

Почали не з того

Як каже голова правління Інтернет асоціації України Олександр Федієнко, регулятор не з того почав. Адже у нас, за його словами, не виписано чітких правил того, як повинна продаватися інтернет-послуга, немає працюючого органу нагляду. "Тоді чому б мені не продавати інтернет в помідорах, а не в Мбіт в секунду?" – Жартує він.

"Немає і детальних процедур вимірювання такого параметра якості, як швидкість. Де і коли ставити вимірювальне обладнання? Яке обладнання використовувати? Скільки вимірів робити, яка їхня тривалість? Які формули підрахунку результатів, вимоги до кваліфікації осіб, які проводять такі вимірювання?" – Задає багато риторичних запитань директор з корпоративних комунікацій Укртелекому Михайло Шуранов.

Тому, на думку Федієнко, провайдери зараз почнуть трактувати новий припис хто як може. І для споживача нічого не зміниться. Можливо, навіть, навпаки: стане більш незрозуміло, на який показник звертати увагу в тарифах провайдерів. Його припущення в принципі підтверджують самі учасники ринку. Кожен сприймає вказівку НКРЗІ по-своєму.

Хто в ліс, хто по дрова

В Укртелекомі вважають, що оператори і провайдери вкажуть свідомо занижену швидкість доступу в інтернет. Це буде відбуватися з двох причин. "По-перше, мінімальна швидкість доступу, на відміну від умов тарифу, його ціни і якості сервісу не буде важливим критерієм вибору. По-друге, для підстраховки від можливих зловживань перевіряючими органами", – вважають в компанії. Зараз Укртелеком готує зміни в типові форми абонентських договорів на 2017 рік, де буде прописана мінімальна швидкість, свідомо досяжна при будь-яких умовах. "Точну цифру назвемо пізніше", – відзначають в компанії.

Керівник одного з юросіб групи Тріолан Вадим Сидоренко дотримується схожої думки: учасникам ринку потрібно буде дописати, що мінімально можлива швидкість дорівнює нулю. "Тобто буде в договорі зазначено, що, мовляв, даємо 100 Мбіт, але мінімально можливий нуль", – уточнює менеджер. Він додає, що Тріолан зараз взагалі не вказує в договорі швидкість, а тільки технічні можливості порту, до якого підключається абонент (наприклад, порт на 100 Мбіт / с або на 1 Гбіт / с).

Технічний директор Ланет Антон Марчук каже, що їхні юристи зараз теж працюють над новою версією договору. І можливо, доведеться з нового року змінити умови тарифів. Він ще точно не знає, яка буде вказана мінімальна швидкість. Але варіанти Вадима Сидоренка не виключає.

Олександр Федієнко резюмує, що реальною проблемою ринку є не відсутність зазначених гарантованих швидкостей, а відсутність градації в тарифах за якістю надання послуги. Він пояснює, що зараз практично всі абоненти, навіть бізнес-клієнти, підключаються до однакових для всіх дисконтними тарифами і думають, що інтернет у них буде працювати завжди і без перебоїв. "А в Європі споживач чітко розуміє, коли він платить за якість інтернету не 3 євро, а 30 євро. Він купує гарантію того, що ці відносини не пропаде. У нас же культура споживання послуги інтернет-доступу стерта демпінговими війнами самих же провайдерів", – підкреслює він.

Стас Юрасов