Зняття мораторію на землю – це грабіж українського народу

Земля належить українському народу, відповідно до Конституції. Тому відкрити ринок сільськогосподарських земель можна тільки через всеукраїнський референдум.
 
Розповів голова Аграрної партії України 44-річний Віталій Скоцик.

Говоримо 25 серпня після звітно-виборної конференції Київської міської організації партії. На ній було обрано нового голову столичної організації. Ним став машинобудівник Віктор Салюта.

– Людині, незалежно живе в селі або місті, потрібна робота і гроші. Україна – один з найбільших світових гравців у аграрному секторі. Земля – ​​основний наш ресурс, щоб створити умови для гідного життя, – говорить Віталій Скоцик. – На жаль, продаємо сировину. А якщо її переробляти на кінцеву продукцію – це робочі місця для людей. Особливо в містах. Тому все, що вирощуємо в селі – переробляється в місті. Тому для городян робота Аграрної партії, можливо, навіть важливіше, ніж для селян.

Треба максимально ефективно попрацювати з землею, щоб заробити гроші і реінвестувати в інші галузі. Якщо зможемо достукатися і пояснити киянину, як бачимо розвиток економіки, мати реальну підтримку. Вона дасть можливість реалізувати нашу програму.

Чому Київську міську організацію партії очолив машинобудівник?

– У минулому році на місцевих виборах в оновлених списках партії людей, які мають відношення до аграрного виробництва, було 30 відсотків. Решта – вчені, педагоги, медики. Тому не дивно, що столичну міську організацію очолив авіабудівник. Логіка проста – хочемо виробляти літаки. На початку 1990-х Україна була одним з найбільших світових гравців на ринку цивільної авіації. В середньому виготовляли 173 літаки на рік. Зараз 24 авіабудівні підприємства і 64000 працівників виробляють один літак.

Чи прогнозуєте, що продукти харчування восени подорожчають на 40-50 відсотків. Чому?

– Через девальвацію національної валюти і підвищення тарифів. Складові аграрного виробництва на 80 відсотків – імпортні. Девальвація української валюти призвела до того, що в гривні все значно дорожчало. Наприклад, для ціни на добриво основний фактор – газ. Купуємо його за долари. За останній рік гривня девальвувала на 19 відсотків, а за останні два – на 320. Тарифи також впливають на собівартість. Для зерна потрібні електрику і газ.

Як діяти найближчим часом?

– Відстоювати інтереси аграрної галузі. Категорично проти зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель.

На вересень у Києві готуємо велику Аграрне віче. До нього спонукає слабка Верховна Рада. Вона рухає вітчизняну економіку в прірву. Ключові питання, які треба відстояти до прийняття бюджету на наступний рік: повернути систему оподаткування аграрного виробництва, як було до 1 січня 2015 року.

Якщо влада нас не почує, селяни змушені будуть вийти на акції протесту.

Чим попередня система оподаткування кращою за нинішню?

– З 1998 по 2002 рік Аграрна партія мала фракцію у Верховній Раді. У цей час напрацювали пакет податкового законодавства, почалася земельна реформа, розробили ряд стимулюючих заходів для створення нових підприємств і робочих місць. Держава компенсувала 30 відсотків вартості техніки, яку купували у національних виробників. Україна рухалася до Світової організації торгівлі (стала членом СОТ у 2008 році. – Ред.). Розуміли, що аграрна галузь стає основною. Буде локомотивом української економіки. Потрібно було знайти шлях, як підтримати галузь, щоб вона розвивалася і не мала викликів і протиріч з СОТ. Тому винайшли унікальні інструменти.

Перший – фіксований сільськогосподарський податок. Абсолютно безкорупційній. Повинен гектар землі в обробці, платиш певну ставку за нього і найголовніше – він йде до сільської ради. Тобто наповнюєш місцевий бюджет. Люди цінували це.

Другий – спеціальний режим ПДВ. Він був інструментом для стимулювання розвитку галузі. З усього, що аграрний виробник продавав, 20 відсотків залишалося у нього на спеціальному рахунку. Ці кошти використовували виключно на поповнення оборотних – придбання насіння, засобів захисту рослин. Цей ресурс дозволяв сіяти і збирати врожай. Рухатися вперед.

На жаль, з січня минулого року уряд вирішив використовувати аграрну галузь, як дійну корову. Тому що вона остання, реально працює в країні. Тому спочатку скасували фіксований сільськогосподарський податок. Його переформатували в спрощену систему оподаткування. За останні півтора року цей податок виріс в 41 разів.

Також держава вирішила зі спеціального режиму ПДВ забирати в цьому році 50 відсотків зароблених грошей на тваринництві і 85 – на рослинництві. А з 2017-го чиновники планують перевести аграрне виробництво на загальну систему оподаткування. Повністю зняти спеціальний режим ПДВ.

А що таке для аграрія загальна система оподаткування? Ніхто ж не доведе – зібрав 50 кілограмів з гектара або 50 тонн. Це не правильно. Аграріїв потрібно стимулювати працювати прозоро.

Чому ви проти скасування мораторію на продаж землі?

– Від регіональних селянських і аграрних форумів пішла ініціатива провести референдум з цього приводу. Земля належить українському народу, відповідно до Конституції. Будь-який інший – прем'єр-міністр, Верховна Рада або президент не мають права приймати подібне рішення.

Земельну реформу почали в 2000 році. Більшість країн, які вступали до Євросоюзу, мали 7-8 років на її завершення. Ми ось уже 16-й ніяк цього не зробимо. У володінні та користуванні землею утворилася маса сірих схем. Відкрити ринок землі з січня 2017 – це одне пограбування українського народу. Землю вкрадуть.

Який вихід?

– Мораторій треба продовжити. Не дати можливості нерегульованому ринку почати працювати.

Зараз потрібно зібрати експертів і доопрацювати земельне законодавство. Треба мати 17 інструментів обороту земель сільськогосподарського призначення, які є в світі. Потрібно створити державну земельну інститут. Нею, за задумом, був Державний земельний банк, який закрили кілька тижнів тому через неплатоспроможність. Його завдання було не давати кредити платити гроші, а гарантувати, щоб в країні залишилися і ефективно використовувалися 32 мільйони гектарів орної землі, зараз.

Державний земельний банк виступив би в трикутнику разом з власником землі і комерційним банком, який надає кредит під заставу землі. Якщо власник сільськогосподарської землі взяв у комерційного банку кредит і не може розрахуватися, такий банк не знає, що робити з землею. У нього немає фахівців. Тоді земельний банк від імені позичальника виплачує гроші комерційному і може домовитися з фермером про надання більшої пільгової ставки на тривалий період, якщо той готовий працювати. Якщо ж – ні, то банк виставляє землю в оренду, або на продаж всередині країни.

Щоб відпрацювати земельне законодавство, потрібно півтора-два роки. Протягом цього часу мораторій повинен діяти. Коли все буде доопрацьовано, питання можна буде виносити на загальнонаціональний референдум. Українці повинні оцінити всі складові, які регулюють обіг земель. Ключові речі прості. Вони діють у всій Західній Європі. Головне, щоб в руках однієї сім'ї не було накопичено понад 300 або 500 гектарів землі. Скільки дозволити накопичувати, повинні вирішити Українці. Друга важлива річ – земля іноземцям не продається.

Люди їдуть з сіл. Як це зупинити?

– Зараз пішов зворотний процес. Жителі міст, які не можуть оплатити комунальні послуги, придбати картоплі, змушені працювати на землі. Їдуть на дачі, про яких забули, або перебираються до рідної домівки в селі, щоб менше платити за комуналку і забезпечити себе продуктами.

Зараз гостро стоїть питання захисту не сіла, а всієї України. Виїжджають не з сіл, а з країни. За останні два роки за кордон виїхало понад 4 мільйонів працездатного населення.

У Києві популярні продовольчі ярмарки. Збирається Аграрна партія щось подібне організувати?

– Ми їх і робимо. Просто ніколи не хизувалися. Проводимо ярмарки, утримуємо футбольні команди, хореографічні колективи, годуємо армію.

Аграрії повинні навчитися різниці між приватним і публічним бізнесом. У приватному – заробляєш гроші. У публічному – повинен розповідати, що робиш. Повинні пояснити колегам, що це – нормально, коли годуєш школярів початкових класів в своїй сільській школі. Адже державне харчування в цьому році скасували. А в більшості сільських шкіл воно залишилося. Його тримають аграрні виробники. Зараз збираємо врожай, готуємо дітей до школи, ремонтуємо дитячі сади, купуємо м'ячі, облаштовуємо комп'ютерні зали. Все це робили 20 років поспіль, просто не розповідали.