Що команда Кличка зробить з 32 мільярдами

В рамках Стратегії ровзитку Києва на 2016-2018 роки в столиці стартує 50 міських проектів

Про це повідомляє Depo.Київ з посиланням на "Ділову столицю", передає Корупція.Маркет.

Чиновники КМДА підготували програму реалізації Стратегії розвитку Києва на 2016-2018 рр. (Цей документ був затверджений в 2011-му і розрахований до 2025 р). У найближчі три роки влада обіцяє реалізувати (або як мінімум почати реалізацію) 50 міських проектів.

Сумарно на це планують витратити понад 32 млрд грн. Для порівняння: план доходів міського бюджету в 2016 р ледь перевищує 27 млрд грн. Щоб відшукати потрібні гроші, чиновники мають намір залучати інвесторів і підприємства-партнери.

А після затвердження програми місто також зможе претендувати на використання грошей з Держфонду регіонального розвитку. Як заявила директор Департаменту економіки та інвестицій КМДА Світлана Принада, без прийняття цього документа отримати державні гроші для столичних проектів неможливо. "ДС" розбиралася, на що планують витратити ці кошти столична влада.

Уникнути екологічної катастрофи

Мабуть, найбільш термінове і необхідний для Києва проект – будівництво другої нитки головного каналізаційного колектора. Стінки головною нитки колектора пошкоджені ерозією і потребують термінового ремонту. Але відсутність запасний нитки не дозволяє це зробити. Така ситуація являє очевидну небезпеку і чревата екологічною катастрофою, коли весь правобережний Київ може залишитися без каналізації.

Тому проект обіцяють закінчити в спішному порядку – в 2017 р, витративши на нього 542 млн грн. Будівельні роботи вже ведуться. У 2015 р з горбюжета на другу нитку каналізаційного колектора виділили 45 млн грн., А ще 155 млн місто отримало з Держфонду регіонального розвитку. Так що цей проект має всі шанси бути завершеним в термін.

Побудувати нову гілку метро

Будівництво довгоочікуваної четвертої гілки метро обіцяють почати вже в поточному році. Для цього планують відшукати 635 млн грн., А всього за 2016-2018 рр. на нього витратять 3,8 млрд грн. Але це далеко не вся необхідна сума. Будівництво четвертої гілки імовірно триватиме до 2022 р

При цьому головним джерелом його фінансування в програмі вказані міського бюджету, кошти КП "Київський метрополітен" (хоча підприємство раз у раз скаржиться на збитки) і "інші джерела". Цікаво, що раніше столичні чиновники заявляли, що без залучення кредитів побудувати четверту гілку метро неможливо. Знайти кредитора для цього проекту в нинішніх умовах буде вкрай складно. Адже менше року тому столиця оголосила технічний дефолт і була змушена домовлятися про реструктуризацію зовнішнього боргу.

Обіцянки побудувати метро на Троєщину політики успішно використовують як передвиборну фішку, та й просто для підтримки рейтингу. Наприклад, в 2013 р тодішній глава КМДА Олександр Попов заявляв, що перші п'ять станцій четвертої гілки будуть побудовані за два роки. Однак на сьогоднішній день будівництво навіть не розпочато. Тільки недавно "Київський метрополітен" замовив техніко-економічне обґрунтування нової гілки.

утеплити бюджетників

За три роки місто планує утеплити понад 1,5 тис. Будинків, витративши на це 1,1 млрд грн. Чиновники обіцяють замінити в школах, лікарнях та інших установах вікна, двері, утеплити дахи і поліпшити роботу систем теплопостачання та вентиляції.

Таким чином, кожен об'єкт буде економити близько 60% тепла і, відповідно, зменшить витрати на його оплату. Правда, частково все ці заходи виявляться латанням дірок, які утворилися внаслідок невдалої реалізації попередньої програми. Тоді за кредитні кошти Міжнародного банку реконструкції та розвитку в столичних бюджетних установах встановили індивідуальні теплові пункти (ІТП). Однак міська влада не спромоглися подбати про кваліфікованому обслуговуванні ІТП і тепер, через 10 років, багато з них потребують серйозного ремонту.

Крім того, загальна сума фінансування термосанації бюджетних установ, прописана в програмі виконання Стратегії, дивним чином розходиться з цифрою, зазначеної в спеціалізованій Комплексну цільову програму підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури.

У першому документі передбачено, що в 2016-2018 рр. на термосанацію муніципальних установ піде майже 1,2 млрд грн., а в цільовій програмі – всього 671 млн грн. Різниця майже в два рази, мабуть, здалася чиновникам не такий вже і суттєвою.

Модернізувати міське освітлення

Банальна відсутність інвестора цілком може зірвати ще один великий міський проект, запланований на найближчі три роки. Це модернізація системи зовнішнього освітлення Києва. Проект обіцяють закінчити в 2018 р, його вартість складе 1,3 млрд грн. Джерелом його фінансування вказано міський бюджет.

Хоча рік тому, коли ця ідея була озвучена вперше, колишній перший заступник голови КМДА Ігор Ніконов заявляв, що Києву потрібно інвестор. Йому планували передати в концесію всі об'єкти вуличного освітлення для їх заміни на LED-аналоги. Натомість інвестору повинні були виплачувати зі столичної скарбниці по 80 млн грн. щорічно. Але навіть при цьому витрати приватної компанії могли б окупитися тільки через 15-20 років.

Знайти інвестора для такого проекту зараз дуже складно. І справа не тільки в економічній кризі, яка бушує в країні. Попередній досвід співпраці зі столичною владою викликає серйозні побоювання.

Так, після зміни влади в Києві в 2014 р КМДА відмовилася від реалізації проекту "Електронний квиток", інвестором якого повинна була стати фірма "Альфа Пей Термінал". Останньою пообіцяли після реалізації проекту 8,47% від виручки столичних перевізників, проте потім порахували, що цього занадто багато. Інвестору запропонували майже вдвічі менше – 4,5%. Зрештою проект був просто заморожений.

Підлатати столицю по дрібниці

У програму виконання Стратегії розвитку Києва входить ще кілька десятків різних проектів, багато з яких не є першою необхідністю. Серед таких планів – створення кількох інформаційно-аналітичних систем: по управлінню фінансово-господарською діяльністю, майновим комплексом, "Електронна медицина", "Цифрове освіту" і т. Д.

Такі проекти в разі успішного втілення, безумовно, поліпшать життя киян. Однак спроби реалізувати все відразу, швидше за все, виявляться провальними. Такий підхід нагадує спроби виконання десятків міських цільових програм Києва. Майже всі вони не доводяться до кінця в призначені терміни через нестачу грошей.