Зовнішній борг України: Хто винен і що робити?

Згідно з офіційними даними НБУ, загальний зовнішній борг України на 1 квітня 2016 р склав 117,3 млрд дол., що на 5,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року, або на 14% менше, ніж за І квартал 2013 р ., передає Корупція. Маркет.

Зниження зовнішнього боргу завжди сприймається як гарна новина. І державні ЗМІ це зниження загального зовнішнього боргу України підносять як великий успіх реформ уряду Яценюка і Гройсмана. Але все було б добре, якби дійсно так добре було. Загальний зовнішній борг України складається з зовнішнього державного боргу (це те, що уряд бере в борг від імені народу України). Крім того, в загальний зовнішній борг України включається зовнішній борг банківського сектора і приватного бізнесу. Це ті кредити, які наші банки і бізнес беруть у зарубіжних інвесторів. За рахунок цих кредитів фінансується економіка України. І ось тут постає найголовніше питання: а за рахунок яких боргів зменшився у нас загальний зовнішній борг України?

Уряд України на 1 квітня 2016 р заборгувало нерезидентам суму 43,2 млрд дол. Це на 11% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і на 37% більше, ніж за І квартал 2013 г. Тому всі ці розмови Яценюка і Гройсмана , що вони погашають зовнішні борги, які набрали "попередники", неправда. Насправді якраз зараз уряд України активно нарощує зовнішні борги, перш за все за рахунок кредитів МВФ. При цьому явно ніхто в українському уряді не задає собі питання, як і за рахунок чого віддавати кредити МВФ.

Дуже часто, коли наша влада бере черговий кредит МВФ, нам обіцяють, що це вони роблять для того, щоб залучити приватні інвестиції, перш за все зовнішні боргові зобов'язання. Бо самі кредити МВФ не можна використовувати для економіки України, і вони просто знаходяться в золотовалютних резервах України. Тому нам завжди обіцяють, що кредити МВФ це, типу, стимул, агітатор і, взагалі, добра ознака того, щоб потім в Україну прийшли приватні інвестиції у вигляді зарубіжних кредитів для банків і для українського бізнесу. На практиці ці розмови просто залишаються розмовами.

Згідно з офіційними даними НБУ, на 1 квітня 2016 року загальна сума зовнішніх боргів банківського сектора України склала 11,1 млрд дол., Що на 35% менше, ніж за аналогічний період минулого року, і на 49% менше, ніж за І квартал 2013 м Валюта тікає з банківського сектора. Зменшення зовнішніх боргів це якраз відтік валюти з України, бо виходить, що українські банки більше погашають зовнішніх боргів, ніж їм дають в борг.

Що стосується приватного бізнесу, то на 1 квітня 2016 року загальна сума зовнішніх боргів приватного бізнесу України склала 54,5 млрд дол., А це на 7,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року, або на 24% менше, ніж за І квартал 2013 р кредити явно не стимулюють нерезидентів давати нашим компаніям кредити. Тут все навпаки. Все нерезиденти вимагають від нашого бізнесу погашати і погашати борги. Не довіряють.

Зараз уряд України і НБУ своїми діями з розвалу економіки України створили вкрай негативну ситуацію. Валюта з України йде, і тому НБУ в ручному режимі регулює продаж валюти на міжбанку і суттєво обмежує покупку валюти для погашення зовнішніх кредитів. Уже зараз сформувався борг в розмірі 12,7 млрд дол. За непогашеними зовнішніми кредитами. Зрозуміло, що Гонтарева не може дозволити вільно купити таку суму валюти на міжбанку, так як в цьому випадку курс гривні просто полетить за 50 грн і вище. Як результат, доводиться просто забороняти. Але це тільки відлякує навіть найбільш авантюрних інвесторів. Ніхто не знає, як відродити довіру зарубіжних інвесторів до банківського сектору і приватному сектору України. Після "реформ Гонтаревої" на валютному ринку вийшов парадокс: не можна дозволити купувати валюту для погашення зовнішніх боргів приватному бізнесу, але і не можна очікувати, що нерезиденти будуть давати в борг нашому приватному бізнесу, не отримавши гроші за старими боргами

Та обставина, що зараз активно зростає зовнішній держборг і падає приватний зовнішній борг, це вкрай погано. Повинно бути все навпаки. Приватний бізнес повинен нарощувати зовнішні борги, так як це має на увазі і нові виробничі потужності, і нові виробництва, і нові робочі місця. А зростання держборгу це просто сума золотовалютних резервів, але прийде час, і потрібно буде погашати ці зовнішні держборги, а де взяти тоді валюту – ось це буде проблема.

Модель "кредити МВФ стимулюють зростання приватних зарубіжних кредитів" не виправдалася. Потрібно шукати інші шляхи залучення приватних інвестицій. А для цього потрібно дійсно лібералізувати валютний ринок України на ділі, а не на словах. Валерія Гонтарєва як глава НБУ це навряд чи зможе. Для неї це дуже складне завдання. Тут потрібен фахівець. Потрібно також піти від співпраці з МВФ, яке не дає результатів, і, нарешті, дійсно відродити вільні економічні зони з пільговим податковим режимом, як це зробила Туреччина, яка теж переживала важкі часи, але за рахунок цих самих зон змогла і залучити інвестиції, і забезпечити зростання економіки на тривалий період.

Коментарі