Антикризове зарубіжжя: як економлять в забутій туристами Албанії

Албанці живуть туризмом, вчать англійську і їздять на заробітки
Албанія – курорт, незаслужено обділений увагою туристів. Українка Вікторія Дерев'янко, яка працювала там кілька місяців, вважає її країною зі своїм шармом і своєрідністю, незрозумілим для іноземців. Наприклад, аптеки там працюють до 15:00, а магазини – до 20:00, але з перервою з першої до п'ятої, передає Корупція.Маркет.

ТРАНСПОРТ. Найбільш затребуваний транспорт в країні – автобуси. Поїздка по місту обійдеться в 100 лек (20 грн). Вони, за великим рахунком, все в хорошому стані і слідують за графіком, але в розпал турсезону він частенько збивається. "Місцеві та завсідники курорту знають, що в кінці червня починається сезон, і Албанія нагадує мурашник, – пояснює мандрівниця Вікторія Дороніна. – Тому в ці дні вони виходять на півгодини раніше з урахуванням пробок. Витрачатися на таксі, які більше маневрені і швидкі, місцеві не поспішають. А найчастіше навіть вважають розкішшю, так як 1 км проїзду коштує 90-100 лек (18-20 грн). Коли ми їхали в Ксаміль – містечко, знамените своїми пляжами на всю Албанію – з курортної Саранді, заплатили 500 лек (100 грн) за 6 км. Крім того, не знаю як місцевих, а туристів водії можуть злегка надути на проїзді, вибравши довгу дорогу або навіть покружлявши по одному і тому ж маршруту, особливо вночі".
ЇЖА. Продукти для туристів і місцевих – "дві великі різниці". Першим албанці намагаються догодити: фрукти-овочі – добірні, але і ціни на них, за мірками цієї країни, високі. "Наприклад, абрикоси обійшлися нам в 135 лек/кг (27 грн), черешня – 220 лек/кг (44 грн), персики – 150 лек/кг (30 грн), – розповідає Вікторія Дерев'янко. – А місцеві це зазвичай не купують, а їдуть на ринки на околицях, де ці ж фрукти можна купити на 20-25% дешевше". Основні продукти приблизно однакові в ціні по всій країні – вони розраховані на місцевих, оскільки туристи рідко готують самі. Так, хліб коштує 60-100 лек (12-20 грн), яйця – 10-15 лек/шт. (2-3 грн), молоко – 150 лек (30 грн) за 1 л, м'ясо курки – 460-500 лек (92-100 грн). Кафе і ресторани "беруть" стравами з морепродуктів. Їх подають великими порціями, якими, в принципі, можна наїстися однією на двох. Наприклад, порція сардин – 400 лек (80 грн), барабулька дрібна – 500 лек (100 грн), дорада з овочами на грилі – 1100 лек (550 грн), грецький салат і мідії – по 350 лек (70 грн), паста з чорнилом каракатиці та морепродуктами – 700 лек (140 грн). Алкоголь дорожче, ніж в Україні: пиво – 200 лек (40 грн) за 0,5 л, "Мартіні" – 1150 лек (230 грн) за 1 л, літр домашнього білого вина – 600 лек (120 грн).

РОБОТА. Албанці в основному заробляють на туризмі і суміжних видах діяльності. "Процвітають готелі, ресторани, сфера обслуговування (екскурсоводи/гіди, музеї, парки, масаж на пляжі, сувенірні лавки), а також постачальники продуктів, – розповідає Вікторія. – Хоча їхні доходи не можна назвати захмарними, і зазвичай вони залежать від наявності клієнтів. Наприклад, масаж шийно-комірцевої зони коштує 1 тис. лек (200 грн) за півгодини. Так, в столиці на найпопулярніших курортах середній заробіток – 60 тис. лек (12 тис. грн), а у найманих робітників в глибинках – 45 тис. лек (9 тис. грн). У країні масово вчать англійську, завдяки чому кращий зв'язок з туристами, що позначається на заробітках.

ЩО ПОДИВИТИСЯ. "У 25 кілометрах від Саранді є унікальне озеро Сюрі Кальтер ( "Блакитне око"), – розповідає наша співрозмовниця. – На території величезного природного заповідника можна побачити рідкісне геологічне явище – 18 карстових джерел б'ють глибоко з-під землі. Вони мають яскраво-блакитне забарвлення. Температура води в озері – 14 градусів, а його глибина – 45 метрів. Вартість в'їзду на територію – 50 лек на особу. (10 грн) і 100 лек (20 грн) за авто. А в Гірокастрі, містечку на півдні країни, є замок, який вважається однією з найголовніших визначних пам'яток Албанії (вхід – 200 лек, або 40 грн)".

До речі, запам'ятався українці і відмінний безкоштовний інтернет на всіх популярних пляжах.
ЖИТЛО. Албанські сім'ї найчастіше великі (мінімум троє дітей), і добре, якщо там працюють хоча б дві людини. До того ж робота може бути сезонною, або ж роботодавець періодично відправляє у відпустку за свій рахунок. Тому місцеві шукають додаткові підробітки. "Албанія взимку порожня, її жителі їдуть на заробітки до Італії або Греції, – пояснює Вікторія. – Вдома залишаються жінки з маленькими дітьми. Іноді їм доводиться доглядати за кількома квартирами або за дітьми сусідів, якщо їх виховує тільки мама, яка виїхала на заробітки". Виїжджаючі довіряють сусідам і оплачувати в їх відсутність "комуналку". "В середньому за троячку в 80 кв. м доводиться платити близько 10 тис. лек (2 тис. грн), – говорить дівчина. – У цю суму входить електрика, газ, вода і сміття. Субсидії не передбачені". Зняти кімнату в спальному районі обійдеться в 20 тис. лек (4 тис. грн), квартиру на три спальні – 45 тис. лек (9 тис. грн). Оренда кімнати в центрі – 46 тис. лек (9200 грн), квартири – 75 тис. лек (15 200 грн).

ОСВІТА. В школу діти ходять справно – батьки за цим стежать. Ними рухає страх безробіття, і вони вселяють своїм чадам, що тільки грамотні можуть утримувати сім'ї і дозволяти собі щось модне з одягу. В основному в "брендах" ходять ті, хто багатший, а основна маса населення отоварюється на ринках, де одяг на 200-500 грн дорожче, ніж в Україні. Однак вища освіта дорога, тому на неї не надто претендують.

МЕДИЦИНА. Невідкладна медична допомога надається безкоштовно, але за подальше лікування доведеться платити. А це мало кому по кишені, та й якість послуг залишає бажати кращого. Тому албанці намагаються не хворіти. Рівень підготовки місцевих лікарів невисокий, а в ряді районів їх просто немає, і постійно відчувається нестача медичних препаратів.