Де найкраще зберігати гроші: традиційні і нові способи заначок

Криза загострила захисні реакції українців до межі: так, в банках найбільш затребуваною послугою тепер вважається оренда індивідуальних сейфів. І, як зазначають експерти, шалена популярність осередків в результаті привела до їх значного подорожчання. Спочатку навесні 2014-го ціни зросли на 20-25%, а протягом 2015 року – ще на 5-10%.

При цьому всі "забито": "Сегодня" спеціально обійшла з десяток фінустанов і з'ясувала, що в багатьох відділеннях доводиться ставати в чергу в надії – що через місяць комірка звільниться. Як пояснюють в банках, в числі індивідуальних сейфів найбільш актуальні "п'ятірки" і "десятки", тобто осередки розміром з аркуш паперу А4 і висотою в 5 і 10 см. Це найменші сейфи, тому їх оренда більш-менш доступна – десь то 7-10 грн в день. Хоча в цілому цінова політика "кусається", адже крім 1000-1200 грн за три місяці використання осередку доводиться викласти 1000-2000 грн за ключі – ця сума виконує функцію страховки на випадок їх втрати.

Завдяки такій популярності банки придумують і нові способи, як ще заробити на осередках: так, в деяких фінустановах ввели платні візити в сам депозитарій – умовно, по 50 грн за прихід. "Сегодня" з'ясувала, як ще, крім оренди осередків, можна захистити заощадження.

ДЕПОЗИТИ. Нарівні з індивідуальними сейфами затребувані в банках та депозитні пропозиції. Як зізнаються українці, найчастіше воліють зберігати кошти на тримісячних вкладах, причому довіряють в основному держбанкам або з іноземним корінням.

"Заощадження намагаюся зберігати в валюті – в основному в доларах, євро. Причому завжди користуюся послугами кількох банків, щоб депозит в нацвалюті не перевищував 200 тис. грн, які гарантовані виплати в разі банкрутства фінустанови. Тобто з урахуванням валютних коливань намагаюся в одному банку тримати не більше $6 тис.", – каже одеський підприємець Олег Рєзніков.

Також українці намагаються вибирати для зберігання коштів банки, де мінімум комісій, наприклад, за зняття коштів з рахунку, або можна відмовитися від автопролонгації вкладу. При цьому намагаються класти гроші на депозитні рахунки з капіталізацією відсотків, щоб отримати максимальну прибутковість. "Щоб можна було залізно зняти гроші після закінчення депозиту, завжди відмовляюся від автопролонгації, тому що боюся повторення подій 2008-2009 років, адже тоді складно було "видряпати" гроші з банку. А ще останнім часом почала стежити за новинами банків, де є клієнтом. Проблема в тому, що почали з'являтися нові комісії, наприклад, на зняття коштів з поточного рахунку. В одному випадку серйозно "потрапила" на гроші: коли знімала $10 тис., довелося заплатити 2000 грн комісійних. Тепер в цьому банку не обслуговуюся", – говорить киянка Євгенія Сидоренко.

ГРОШІ ХОВАЮТЬ В УНІТАЗ І БУВ ПОХОВАНИЙ

Ті ж, хто не може дозволити собі оренду осередку, користуються старими методами заощадження цінностей – в туалеті, ванній, меблів. "Звісно, злодії добре знають, де шукати заощадження. Але завжди можна придумати складні хованки – меблі з подвійним дном, тайники під кахлем, пластиком. Родичі, наприклад, діють хитро: гроші зберігають в банку, але вдома є золото. Щоб заплутати злодіїв на випадок форс-мажору, по квартирі розтикані срібні прикраси, біжутерія, підроблені купюри. Рідні сподіваються, що завдяки таким хитрощам реальні тайники залишаться недоторканими", – каже киянка Ірина Остроушко.

Крім того, українці довіряють сейфів, тому при необхідності їх купують. Але за фактом "залізні ящики" частіше використовуються для зберігання документів в надії, що на папери злодії не поласяться. А ось якщо у кого є свій будинок або дача, то гроші і золото довіряють землі. "Цінності краще зберігати в пластиковій ємності, так як не розіб'ється, як скло. Її можна закопати в затишному містечку в саду або погребі", – каже сільський житель Анатолій Севостьяненко.

ПОРАДИ: СТЕЖТЕ ЗА ЗАМКОМ ОСЕРЕДКУ

Експерти відзначають, що після двох років кризи довіру населення до банків дійсно повертається – цю тенденцію можна відзначити по зростанню обсягів вкладів українців.

"Депозити в гривні почали рости з жовтня 2015-го, в валюті – з грудня. Але темпи приросту порівняно з обсягами зняття до цього поки невеликі. Так, валютні вклади зараз ростуть на десятки мільйонів в місяць, а тільки за 2015-й вони скоротилися на $5 млрд. Депозити в гривні зростають на 2-4 млрд на місяць, але в початку 2014-го їх було на 65 млрд більше", – роз'яснює аналітик "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко.

За його словами, остання криза, внаслідок якого нацвалюта знецінилася в три рази, змусила українців серйозніше ставитися до диверсифікації заощаджень: "Згідно зі статистикою на початок 2016- го, 48% вкладів відкрито у гривні, 43% – в доларі і 9% – в євро. Тобто населення діє правильно, захищаючи себе від валютних стрибків і інфляції". Експерт каже, що якщо в цьому році курс валюти стабілізується, інфляція сповільниться до 15%, а валютна політика НБУ лібералізується, то депозити будуть і далі привабливі для населення, оскільки дозволять примножувати заощадження.

РИЗИКИ. На думку експертів, щоб депозити залишалися спокійним інструментом збереження коштів, то потрібно уважно перевіряти інформацію про банках, де зберігаються гроші. Для цього досить стежити за новинами, ближче познайомитися з менеджерами.

"Якщо з'являються тривожні чутки або ставки по депозитах починають рости, варто поцікавитися – чи все в порядку в банку", – радить Нікітченко. Що стосується індивідуальних сейфів, то тут також не заважає тримати вухо гостро. "Не раз з'являлися чутки, що осередки можуть обікрасти. Щоб цього не сталося, можна зробити опис вмісту сейфа. Також варто поспілкуватися зі знайомими і менеджерами – щоб порівняти інформацію і відгуки про послуги, що цікавить банку. Важливо завжди перевіряти ще раз, чи закрили ви замок, в тому чи порядку залишили речі, як і при в останньому відвідуванні", – каже Нікітченко.