Українців попередили про блокування карт за сумнівний заробіток

Національний банк України ускладнив життя клієнтам комерційних банків, оскільки тепер фінустанови на законних підставах можуть заблокувати платіжні картки своїх клієнтів, підозрюючи їх в отриманні доходів сумнівного походження.

Такі дії банки пояснюють тим, що з червня 2015 року НБУ вимагає від них щорічно перевіряти дані клієнтів (постанова №417 "Про затвердження положення про здійснення банками фінансового моніторингу"). При неявці громадян, яких перевіряють, банк має право заблокувати рахунок і зняти блокування тільки після особистого спілкування з його власником.

У НБУ пояснили, що активний моніторинг пов'язаний із тим, що за останні місяці стали активно використовуватися схеми переведення в готівку незаконних грошей через фізичних осіб. Наприклад, співробітники фірми масово отримують матеріальну допомогу в 20-30 тис. грн або благодійний фонд несподівано починає допомагати сотням людей, перераховуючи їм по 3-5 тис. грн. Щоб припинити цю діяльність, регулятор зажадав від банків провести ідентифікацію клієнтів. Першими під підозру потрапили фрілансери, а не ті, хто має постійне місце роботи.

"Це європейська практика, там кожен банк знає своїх клієнтів. Причому ми тепер вимагаємо від банків не тільки повідомляти НБУ і службі фінансового моніторингу про підозрілі банківські операції, а й відразу ж ці операції зупиняти", – заявили в НБУ.
Фінансовий аналітик Ігор Шевченко каже, що в зв'язку з тим, що банківська система зараз зазнає збитків, оскільки не працює основне джерело доходів – кредитування, банки не тільки стануть ще ретельніше перевіряти клієнтів, але й скоротять якість обслуговування і, ймовірно, почнуть підвищувати тарифи за свої послуги. "Наприклад, підвищиться вартість інкасації готівки (зараз 0,15% від суми), зняти без комісії кеш у банках-партнерах можна буде тільки один-два рази на місяць, наступні зняття платні і так далі", – зазначив він.
Крім того, експерти попереджають про деякі хитрощі, до яких можуть вдаватися банки для додаткового заробітку. Щоб уникнути додаткових витрат, клієнтам радять уважно читати навіть дрібний шрифт у договорах і уточнювати всі питання заздалегідь.
Не продають валюту і блокують карти
Майже рік НБУ для стабілізації курсу гривні зберігає обмеження на продаж валют комерційними банками й обмінними пунктами – за день в одні руки на суму не більше 3 тис. грн. Зараз ситуація загострилася у зв'язку з ростом курсу євро. Купити 100 євро тепер неможливо, а дрібних банкнот в обмінниках немає. Для виходу з положення експерти радять мати запас дрібних банкнот, щоб дати здачу касиру (формально вам продадуть, наприклад, 95 євро).
Також банк може несподівано заблокувати карту клієнта, якщо побачить, що списання грошей відбувається за кордоном, особливо при знятті великих сум (від $100-200). Щоб уникнути проблем, варто перед поїздкою попередити в телефонному режимі менеджера банку про це й узгодити з ним ліміт витрат.

Штрафи за перебір грошей і втрату карти
Практично всі банки пропонують клієнту таку послугу, як кредитний ліміт – тобто можливість узяти у своєї зарплатної картки певну суму в борг через банкомат (зазвичай від 1 до 5 тис. грн). При цьому часто банки замовчують про плату за такий борг, але ж він становить 0,3-0,5% в день, а в перерахунку на рік виходить 109-182%. Тобто, взявши на місяць у борг 1000 грн, доведеться через місяць повернути на 110-150 грн більше.
Що стосується загублених карт, то за відновлення її протягом тижня багато банків візьмуть до 100 грн штрафу. А втрата її за кордоном і експрес-випуск нової за два дні обійдеться в 1800-2000 грн. Стільки ж можуть узяти за термінове зняття грошей без карти.
Заборона на "достроковість" і порожні карти
У деяких банках практикують заборону на дострокове повернення кредиту, не бажаючи втрачати заробіток у вигляді недоотриманих відсотків. Це актуально для клієнта, який узяв споживчий кредит (купівля побутової техніки), адже там відсотки перевищують 100% річних, а, відповідно, повернення позики раніше терміну йому дуже вигідне. Знаючи, що заборона незаконна, банки йдуть на хитрощі: у договорі вони прописують штраф за погашення кредиту раніше терміну, чекаючи, що клієнт або не знає своїх прав, або не захоче йти в суд через 300-500 грн переплати. Ще одна хитрість: плата за обслуговування картки, на якій немає грошей. За прострочення оплати – штраф, який до кінця терміну дії карти може вирости до сотень гривень. Стягнути його можуть через суд.
Відмова через місце прописки клієнта
За останній рік майже не позичають жителям Донецької і Луганської областей, навіть якщо вони зареєстровані (прописані) на контрольованій Україні території. Перш за все, це беззаставні споживчі кредити, навіть під високі відсотки – 60-80% річних.

Високі комісії і псевдострахування
Ще одним джерелом доходу банків є високі комісії за обслуговування кредиту (часом до 20% від суми, що видається в борг) і вилучення частини позики як страхування життя і здоров'я клієнта, який взяв у борг у банку. Але якщо комісія найчастіше додається до щомісячних виплат по тілу кредиту (хоча за споживчими кредитами вона зазвичай одноразова), то сума на страховку вилучається відразу.
Наприклад, якщо клієнт взяв у борг 30 тис. грн, а на руки отримав 28 тис. грн, то інше – страховий платіж. Нововведенням є і псевдострахування клієнтів "від усього", аж до смерті і невиліковної хвороби, при купівлі валюти (без страховки її не продадуть). Покупець $100 платить додатково 10-20 грн в обмін на договір страхування, за яким, у разі настання страхового випадку, йому або спадкоємцям виплатять 1-2 тис. грн.