Причини пошкодження купюри можуть бути різними, але умовно їх можна поділити на два випадки: пошкоджені менше ніж на 50% і більше.
Розділимо їх на групи.
1. Пошкодження національної валюти менше ніж на 50%.
Як обміняти пошкоджену купюру
Зношені та з незначним пошкодженням гроші в будь-якому випадку, якщо площа пошкодження менша 50% від першочергової площі, підлягають обміну у будь-якому банківському відділенні безкоштовно і у будь-який час. Відповідно постанови Нацбанку України вам безкоштовно на місці обміняють пошкоджену купюру на придатну до обігу.
2. Пошкодження національної валюти більше ніж на 50% від першочергової площі.
Як обміняти пошкоджену купюру
Якщо пошкодження пов’язане із зношенням купюри, але його площа більше 50%, або відбулося через пожежу чи потоп, або ж важко зрозуміти, були вони гривнею або, умовно кажучи, газетною нарізкою, в таких випадках проводять спеціальну експертизу, яка триває місяць. Але в тоді можливо отримати не всю суму, а тільки ту, що визначить НБУ. При собі необхідно мати паспорт або документ, що засвідчує особу, довідку про пожежу чи потоп (за наявності) та пошкоджені банкноти. Відповідно до Правил визначення платіжності та обміну банкнот і монет НБУ касир відразу зможе обміняти банкноти, що зберегли не менше 55% від своєї початкової площі, за умови, якщо немає сумнівів у їх достовірності. Всі інші пошкоджені банкноти, за бажанням пред‘явника, приймаються для проведення дослідження. Для цього необхідно подати заяву встановленої форми.
Прийом на дослідження пошкоджених банкнот здійснюється відповідною комісією. У присутності клієнта експерт управління обстежує банкноти і складе акт про обстеження, де будуть вказані реквізити банкноти, номінал і частка площі у відсотках, що збереглася. Також будуть зроблені ксерокопії або фотографії пред’явлених пошкоджених банкнот. Після цього, на підставі вищевказаних документів, касир прибуткової каси оформляє довідку про вилучення банкнот на дослідження.
Пошкоджені банкноти разом з пакетом документів управління направляє в Центральне сховище Національного банку України (Київ). Дослідження і остаточне рішення по обміну пошкоджених банкнот буде прийматися фахівцями Департаменту готівково-грошового обігу.
Про результати дослідження пред’явнику пошкоджених банкнот буде повідомлено у письмовій формі. Якщо буде визначена платоспроможність прийнятих купюр – клієнт зможе отримати в обмін нові купюри.
Всі ці операції є безкоштовними і випливає, що при прийомі старих гривень кредитні організації несуть лише витрати на збір пошкоджених купюр та їх транспортування до НБУ.
3. Відновлення іноземної валюти.
Як обміняти пошкоджену купюру
Банки при вирішенні цієї проблеми діють за чудовим принципом «подобається – не подобається» (причому подобатися або не подобатися може як грошовий знак, так і його подавець у віконці пункту обміну валют). При цьому правила визначення зіпсованості валюти в більшості українських фінансово-кредитних структур фактично збігаються.
В більшості банків співробітникам забороняється приймати іноземні банкноти, якщо на них не збереглися номер, серія, вартість (цифрами і прописом), основний малюнок на лицьовому та зворотному боках, розірвані на більше, ніж дві частини. Важливо, щоб на купюрі збереглися елементи захисту від підробки: водяний знак, мікротекст, кольорові волокна, захисні нитки, люмінесцентні малюнки.
Також банк не візьме валюту, що змінила первинне забарвлення або знебарвлена, обпалена або пропалена, залита повністю або в значній мірі фарбою, чорнилом, маслом. Співробітники банку відмовляться обмінювати і валюту, що побувала під впливом хімічних реактивів, а також якщо вона має значні умисні пошкодження (тобто, наприклад, коли були змінені основні малюнки, зокрема портрети людей, видалена захисна нитка, є написи, в тому числі видимі лише в ультрафіолетових променях).
Самі банкіри стверджують, що вони приймають стару (пошкоджену) валюту і видають за неї нові грошові знаки не користі заради, а лише в ім’я зміцнення відносин зі своїми клієнтами. Проте тут вони трохи лукавлять: за обмін старої, порваної або забрудненої купюри банки беруть комісію від 10%. Цього вистачає, аби вести мову не про добродійність, а про дуже прибутковий бізнес. Особливо для банків, які мають можливість вивозити великі партії готівкової валюти за кордон і обмінювати там пошкоджені грошові знаки безкоштовно в банках-емітентах: Європейському центральному банку, Федеральній резервній системі США, Банку Англії та ін.
Якщо банкнота пошкоджена так сильно, що вже й на гроші не схожа, у таких випадках банк самостійно приймає рішення про те, чи зв’язуватися йому з обміном, який може обіцяти серйозні проблеми.
Заради справедливості слід сказати, що у «відмовниках» в таких випадках ходять далеко не всі фінансові структури. Деякі банки примудряються заробити і на валюті зовсім поганої якості. Операція з прийому таких грошей називається «інкасо». Клієнт здає валюту і відразу платить комісію. Гроші відправляють в іноземний банк на перевірку.
Якщо валюту визнають непідробленою, то клієнт отримає відшкодування або в тій самій валюті, лише новими купюрами, або в гривнях за курсом відповідного українського банку, куди він звертався. Комісію за такі операції беруть серйозну – в середньому не менше 1000 гривень з однієї операції. Тому клієнти, як правило, проводять інкасо лише на великі суми. Та і сам банк може встановити обмеження, наприклад, приймати не менше $10 тис. або еквівалент цієї суми в інших валютах.
Інкасо може тривати до декількох років, але для банку це вже не важливо, адже комісію він отримує наперед. З іншого боку, кредитна організація повинна поділитися доходом з іноземним банком, який проводить експертизу цих грошей, а значить, витрати в порівнянні із звичайним обміном лише трохи пошарпаної валюти підвищуються. Проте, інкасо досі має попит, оскільки не перевелися ще в Україні любителі панчішно-матрацного зберігання заощаджень у валюті. Саме вони і є постачальниками основної маси пошкоджених іноземних грошових знаків.
Взагалі, купівля і заміна пошкоджених грошових знаків – це нормальний бізнес (навіть досить прибутковий). Але аби отримувати істотний прибуток, потрібно самостійно вивозити пошкоджену валюту безпосередньо за кордон у великих обсягах. В Україні цим займаються лише великі банки-дилери. Вони купують стару валюту у дрібніших кредитних організацій-контрагентів, а потім вивозять її в банки-емітенти для зарахування на свої кореспондентські рахунки.