Експерти банку Goldman Sachs вважають, що нинішні низькі ціни – близько $45 за барель – можуть протриматися на цьому ж рівні ще 15 років. Аналітики Barclays ж передрікають, що до 2020 року ціни піднімуться вдвічі, а може, і до $100. Такі різноспрямовані прогнози говорять про те, що необхідно задуматися про сам нафтовий ринок.
Про це пише BBC з посиланням на матеріали Financial Times і Independent
З точки зору макроекономіки, низькі ціни на нафту повинні дати поштовх для глобального економічного зростання. Проте все не так просто.
Розвинені країни давно вже перейшли на економне використання джерел енергії. Британія зараз використовує менше енергії, ніж в 1965 році – в основному через консервацію джерел енергії, а також через те, що всі великі промислові підприємства наказали довго жити. Так що дешева нафта не особливо зачепить британських споживачів, за винятком країни-виробника енергоресурсів – Шотландії. Більше виграють Європа і Японія, але не докорінно.
У самому виграшному становищі від пониження цін на нафту виявиться розвиток світу. Таким чином, виграють Китай та Індія, як найбільші споживачі, програють експортери нафти – Росія, країни Близького Сходу, деякі країни Африки і, меншою мірою, Канада.
Розміри фондів, де накопичувалися отримані від продажу нафти, в країнах-експортерах різняться. Саудівська Аравія може витратити накопичене за п'ять років, якщо продовжить витрачати нинішніми темпами.
У найважчому становищі опиниться Росія. Нафта і природний газ складають 70% від її експорту. У короткостроковій перспективі Росія може доставляти решті світу проблеми, проте вже в середньостроковій перспективі їй доведеться стримати свої амбіції, а також змиритися з пониженням рівня життя населення.