Дорога до ЄС: Яку частину шляху пройшла Україна (інфографіка)

Рік тому Україна ратифікувала Угоду з ЄС, але особливих результатів досі немає. Експерти: багато законів приймаються, але не діють. Прогрес є в реформі МВС і в освіті.

Вчора виповнився рік з дати ратифікації Верховною Радою Угоди про Асоціацію між Україною та Євросоюзом. Але щоб Угода запрацювала на повну силу, Україна має провести низку важливих реформ. Багато цих реформ вже почали впроваджуватися, але багато поки що лише в процесі розробки: це і конституційна, судова, правоохоронна, і податкова реформи, а також виконання кроків щодо лібералізації візового режиму і поліпшення ситуації із захисту прав людини (докладніше про динаміку — див. інфографіку).

Влада прогрес в імплементації реформ оцінює досить оптимістично. Так, Нацрада реформ, яка досліджує прогрес впровадження нововведень, порахував, що податкова реформа вже виконана на 57%. Також непогано рухається реформа МВС і освіти. А ось у боротьбі з корупцією прогрес поки становить лише 36%: хоча Нацбюро по боротьбі з корупцією створено й частина детективів вже приступила до роботи, але антикорупційний прокурор поки не призначений. Гальмуємо ми також з реформами в держуправлінні і в енергосекторі, але тут, на думку експертів, проблема криється не у свідомому затягуванні, а у складній політичній та економічній ситуації.

Також експерти відзначають, що вважали в Нацраді в основному паперову роботу, а реально ж для того, щоб зміни запрацювали, потрібен не один рік. “Цифри погано співвідносяться з реальністю, — сказав політолог Олександр Палій. — Не так складно прийняти закон і поставити галочку в прогресі реформи. Але сам закон може бути неякісним. Для прикладу можна навести новий закон про місцеві вибори — прийнятий він у рамках реформи, але явно вимагає серйозного доопрацювання”. Палій при цьому зазначає, що у співпраці з ЄС Україна просувається у низці реформ: судовій, правоохоронній, конституційній і антикорупційній. “Україні потрібні гроші під реформи. Тому тут грає роль юридична бюрократія — прийняття законів та пошук іноземних експертів. Тому і рахують ці відсотки, щоб показати європейцям рівень нашого прогресу”, — пояснює президент Украналітцентру Олександр Охріменко.

“Процес іде. Але якщо говорити відверто, план реформ писали ще до кризи, тому не скрізь він відповідає реаліям, — зазначає Володимир Фесенко. — Нам потрібна більш радикальна судова реформа, що прописана в Угоді. Але до реформ нас підштовхують і інші стимули, окрім УА. Приміром, в переговорах щодо лібералізації візового режиму маємо більш жорсткий стимул: там є чіткий графік, і європейці вже до кінця року вимагають розібратися з держфінансуванням партій, реформою прокуратури”.

Важливо, за словами експертів, не забувати і про набрання чинності економічної частини Угоди: нам потрібно якомога швидше інтегрувати економіку в європейський економічний простір, щоб хоча б частково компенсувати втрати від падіння експорту в Росію.