Як привести до притомного стану НБУ

Майже всі дорослі та самодостатні громадяни у різних сферах повсякденного життя стикаються з банківською системою: чи то оплата послуг, чи то отримання кредитів, чи то перерахунок коштів. Проте банки за останній час зазнали змін і це позначилося й на звичайних громадянах. Що ж українською системою банків стало не так? Які причини таких змін? Хто здатен зупинити те, що відбувається, і врятувати банки?

Не тільки серед банківських працівників, а й серед простих клієнтів, вже давно шириться жарт про вітчизняну систему банків. Мовляв, в україні з банками все чудово, а єдина проблема – це те, що вони українські. Ніби, якби банки стали закордонними, це б змінило ситуацію. Жарти жартами, але економічні проблеми, спричинені політичними катаклізмами, таки завдали серйозного удару по банках і банківській системі загалом.

Проблемна ситуація проглядається вже другий рік поспіль: швидко йдуть депозити, погіршуються активи, фінсектор перебуває у ступорі і не може вийти з фази мінімізації втрат. Щодо прибутків та якогось надходження активів говорити не варто, адже діяльність банків вже призвела до негативного результату – капітал у мінусі. Попри це, експерти зазначають, що потенціал у банків ще є, адже найнижчих показників та фінансового «дна» банки ще не досягли.

Збитки по системі в цілому сягли 80 900 мільйонів гривень (першоквартальні дані). Якщо на початку лютого таку ситуацію спричинив валютний курс , то зниження долара в березні ніяк не поліпшило становище. Резерви не дають бажаного фінансового результату. Статутний та регулятивний капітал також різняться. Розрив в обох капіталах між 2013 роком і сьогоденням таки шокує. Коли статутний капітал нараховував 185 млрд грн, регулятивний складав 204 млрд грн (за данними 2013 року). Сьогодні ж різниця сягає 66 млрд грн у зворотному напрямку, регулятивний капітал нараховує менше коштів за статутний. Очевидні причини – девальвація та втрата бізнесу на території Криму та Донбасу.

Арбузов, як колишній голова Національного Банку України, зазначає, що ціна економічного конфлітку – 322 млрд грн. Такі дані сформували, спираючись на показники резервів та аналіз активних проведених банківських операцій за останні терміни.

Прострочена заборгованість зростає, тому ситуація все погіршується і збитки множаться. З початку 2014 частка з 8% виросла до 17,2% станом на початок квітня.

Щодо кредитних забов’язань, то щочетверта грошова одиниця не надходить у банк в зазначені терміни.

Загалом систему банків можна сепаратизувати на три частини. Першу складають держбанки та Праватбанк, який показав себе на ринку настільки добре, що навряд обвалиться. Цей сегмент має в розпорядженні найбільшу частку з ресурсної підтримки.

Другі в цьому списку – банки, насичені іноземними капіталовкладеннями.

Решта зазнає збитків і не може довго тримати ся на ринку. 47 банків покинули ринок з 2014 року.

Нацбанк намагався вести відкриту, правильну політику, проте дії чітко по інструкції виявилися невчасними та шкодили процесу реабілітації банківської системи. Спроби НБУ зробили відтік  вкладів гіршим та зневірили закордонних інверторів.

Валютні обмеження варто скасувати, а неплатоспроможні банки вивести з ринку повністю. Реорганізація банків не обійдеться без точних та ефективних операцій. Поки НБУ не готові на такі кроки, то залишається лише спостерігати за їхніми невдалими спробами привести до ладу банки в Україні. Коли ж нарешті банківська система опритомніє та встане на ноги?

Автор: Валентина Рущак