Розлучення з Америкою: чим для світу обернеться вихід США з кліматичної угоди

Через тиждень після саміту G7 в італійській Таорміні, де світові лідери не знайшлиспільної мови з Дональдом Трампом, США виходять з Паризької кліматичної угоди. Цебула одна з його передвиборних обіцянок, а виконання угоди, за словами Трампа,коштувало б Америці 2,7 млн робочих місць. За умовами договору, США до 2025 рокуповинні були скоротити викиди парникових газів на 26-28%. Америка – друга в світі за кількістю викидів вуглекислого газу в атмосферу, на неї припадає близько 20% післяКитаю. Рішення Трампа засудили не тільки світові лідери, але і самі американці. У Вашингтоні активісти, переодягнувшись в костюми білих ведмедів, пікетували Білий дім, адже саме мешканці північних регіонів найбільше страждають від глобального потепління. У Нью-Йорку, Лос-Анджелесі та інших містах сотні людей з плакатами "Будь ласка, залиште США в Паризькій угоді", "Я виступаю за майбутнє нашої країни і планети", "Світ, спочивай з миром" мітингували проти виходу з кліматичної угоди. Сенат США так і не ратифікував документ, тому юридично ніщо не заважає Штатам безболісно вийти сухими з води. Разом з цим сам процес виходу займе чотири роки і, що цікаво, закінчиться 4 листопада 2020 року – на наступний день після чергових виборів американського президента. 

Популярне: Тарифи на комуналку: скільки платять в Європі (інфографіка)

Паризька хартія по клімату свого роду світовий план щодо стримування глобального потепління. Вона прийшла на зміну Кіотському протоколу, який діяв з 1997 року, але жодна країна-учасниця його так і не виконала, а США взагалі вийшли з угоди. Головна ж мета Паризького документа – активізувати реалізацію Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, скоротити викиди вуглекислого газу в атмосферу, щоб не допустити зростання глобальної середньої температури більше ніж на 2 градуси до 2100 року. Документ підготували два роки тому в Парижі, а підписали в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в квітні 2016- го. До нього приєдналися 195 країн, серед них і США, але тоді президентом був Барак Обама.

Паризький договір почав діяти 4 листопада 2016 року, коли його ратифікували понад 55 країн-учасниць. Критики відзначали, що в документі не прописана відповідальність за його невиконання, зокрема – санкції за нескорочення шкідливих викидів. Зате дуже чітко прописані обов'язки. Для реалізації кліматичної угоди повинен бути створений спеціальний фонд допомоги біднішим державами на боротьбу з наслідками кліматичних змін і перехід на поновлювані джерела енергії. Наповнювати цей фонд повинні розвинені країни такі, як Китай, Франція, Німеччина, Японія і т.д. За попередньою домовленістю до 2020 року в такому кліматичному фонді має бути не менше $ 100 млрд, з подальшим щорічним поповненням.

Скільки йшла передвиборча кампанія, стільки Дональд Трамп і говорив про вихід зПаризької угоди по клімату. У березні він уже скасував деякі укази Обами, спрямованіна боротьбу з глобальним потеплінням. Тепер, мабуть, настав час кліматичної угоди,незважаючи на те, що на частку США припадає понад 20% всіх світових викидіввуглекислого газу в атмосферу. Але, за словами Дональда Трампа, Паризькакліматична угода – "шахрайський" договір, на якому світові лідери вирішили простозаробити.

"Не виходити з угоди від нас вимагають ті ж країни, чиї торгові обмеження обходятьсяАмериці в трильйони доларів, і які в багатьох випадках недбало ставляться до свого внеску в наш критично важливий оборонний альянс", – заявляв президент США.

Не змогли переконати Дональда Трампа і учасники клубу G7. За підсумками саміту наСицилії тиждень тому канцлер Німеччини Ангела Меркель і голова Ради ЄС ДональдТуск заявили, що не дійшли з президентом США згоди з питань клімату. У спільному комюніке G7 говориться, що шість з семи країн підтримують Паризький договір від 2015 року, а США все ще "переглядають свою політику в області зміни клімату, тому не взмозі приєднатися до консенсусу з цих питань".

Буквально на наступний день після саміту G7 західні ЗМІ зарясніли заголовками про можливий вихід США з кліматичної угоди. Reuters навіть порівнював Штати з Сирією і Нікарагуа. Лише ці дві країни відмовилися приєднатися до документа. Але ні вмовляння вчених, ні критика ЗМІ не змусили Трампа змінити свою думку. "Я оголошу про своє рішення за Паризькою угодою о 15:00 в четвер. У Рожевому саду (Rose Garden) Білого дому. Зробимо Америку великою знову", – написав у своєму Twitter Дональд Трамп незадовго до офіційної заяви про вихід з угоди.

Вже через пару годин в саду Білого дому з трансляцією на весь світ президент США впевнено заявляє про вихід з Паризької кліматичної угоди. "Ми виходимо з Паризької угоди, але почнемо переговори щодо входження знову або в Паризьку хартію або вабсолютно іншу угоду на справедливих умовах для американського бізнесу, робочих,людей і платників податків. Але ми почнемо переговори і подивимося, чи можемо мизробити висновок справедливу угоду", – заявив Дональд Трамп.

Американські ЗМІ повідомляли про запеклі дискусії двох таборів оточення Трампа. Прихильники жорсткої лінії – виходу з угоди – перемогли. Помірний табір, куди входила дочка Трампа Іванка, програли цю сутичку. Скандальне рішення Трампа обвалило ціни на нафту. Вартість бареля марки Brent впала нижче психологічної позначки в $ 50. Жорстко розкритикував рішення США президент Франції Еммануель Макрон, назвавшийого "жахливою помилкою". Він заявив, що ніяких інших кліматичних угод не буде ізапросив американських вчених переїхати до Франції, відзначивши, що СШАвідвертаються від світу, але його країна не буде відвертатися від Америки.

42-й президент США Білл Клінтон назвав рішення Трампа "помилкою", Хілларі Клінтон -"історичною помилкою", Обама назвав учасників Паризької угоди – націями, які будутьмати переваги для створення робочих місць і виробництв. А засновник SpaceX і TeslaІлон Маск відмовився працювати радником президента США Дональда Трампа.

"Йду з поста радника президента. Зміна клімату – це реальність. Вихід з Паризькоїугоди не корисний ні для Америки, ні для світу", – написав Маск в Twitter.

Американська і європейська преса прогнозує, що тепер лідируючу роль в кліматичному угоді займе Китай, який на першому місці в світі за викидами вуглекислого газу в атмосферу. А ось для США це обернеться ще більшим охолодженням відносин з лідерами ЄС – Францією і Німеччиною. Американській Адміністрації ще належить напрацювати план виходу з кліматичної угоди: подавати заявку на формальний вихід з угоди або повністю відмовитися від участі в Рамковій конвенції ООН. Цим буде займатися група експертів під керівництвом глави Агентства з охорони навколишнього середовища США Скотта Прюітт. Експерти і вчені схиляються до першого варіанту – до формального виходу США з кліматичної угоди, адже Сенат так і не ратифікував цей міжнародний документ. Процес може затягнутися на 4 роки і, за прогнозами The New York Times, США офіційно вийдуть з пакту 4 листопада 2020 року – на наступний день після чергових президентських виборів. А там вже нова американська Адміністрація може передумати і знову приєднатися до угоди. У будь-якому випадку, за прогнозами аналітиків, США не наважаться вийти з Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, так що від скорочення викидів в атмосферу Вашингтону не піти.

Україна і Паризька хартія. Верховна Рада ратифікувала Паризьку хартію по клімату 14 липня 2016 року. Україні не потрібно робити ніяких відрахувань в загальний кліматичний фонд. Немає у України і жорстких зобов'язань, які необхідно виконувати. Київ добровільно погодився не перевищувати до 2030 року 60% викидів парникових газів від рівня таких в 1990 році. Терміни виконання даних зобов'язань країнами мають намір розглянути на першій сесії країн Паризької угоди, дата її проведення ще невідома. Якщо Україна скоротить викиди вуглекислого газу в атмосферу, то зможе претендувати на кругленьку суму із загального кліматичного фонду. Наприклад, за Кіотським протоколом, до якого ми приєдналися в 2004 році, ми отримували мільйони євро на впровадження енергозберігаючих технологій та модернізацію підприємств. За гроші Кіотського протоколу Київ закупив для нової поліції гібридні "Пріус". Але проблема в тому, що викиди вуглекислого газу на сьогоднішній день в Україні і так не перевищують 48% від показника 1990 року. Та й з урахуванням війни і навислої над Донбасом загрози екологічної катастрофи навряд чи ми зможемо значно знизити цей показник.