Море – є, а риби немає! Одеситам везуть рибу зі Скандинавії і Криму …

"Одеса — перлина біля моря!.." Незважаючи на це ринки і магазини Одеси завалені імпортними рибою і морепродуктами. Шаланди повні кефалі, які наводив в Одессу Костя, залишилися лише в спогадах старожилів і пісенному фольклорі. Хоч ситуація на рибному ринку докорінно змінилася, але свіжу рибу, виловлену у Одеського узбережжя, купити все-таки можна, каже Корупція Маркет

Запитавши у продавця на Привозі: «Звідки Риба?» Отримаєш однозначну відповідь: «З Чорного моря! Звідки ж їй взятися?» І якщо стосовно барабульки, саргана, кефалі, камбали калкан і, звичайно ж, бичка, кільки і хамси це виглядає правдоподібно, то щодо хека та скумбрії, явно не першої свіжості, продавці як мінімум лукавлять: цю рибу українські рибалки у вітчизняних водах не ловлять. Що цікаво, деякі стверджували, що їх товар куплений у кримських промисловиків, хоча це досить дивно: адже Україна наклала ембарго на поставки з Криму. Так само кидається в очі і викликає подив, наявність на прилавках ринку осетрової риби, вилов і продаж якої заборонені законодавчо. Осетрину вільно можна придбати за 400-450 гривень за кілограм. Відповідь лежить на поверхні: ці осетри вирощені в штучних умовах на місцевих рибних фермах. Що не може не радувати. Нарешті одеські рибоводи вийшли на потужності дозволяють реалізувати свою продукцію в роздрібній торгівлі.

– Як не дивно, але на ринках Південної Пальміри привозний товар сильно переважає над місцевим. На прилавку риба з Балтійського й Середземного моря, Атлантичного і Тихого океану. Улюблена українцями оселедець — імпорт з Норвегії чи Ісландії. Риба ж місцевого вилову, навіть, незважаючи на її меншу порівняно з імпортом вартість, часто виглядає несвіжої, так як виловлена три-чотири дні тому і перед тим, як дійти до прилавка, пройшла тернистий шлях низки перекупників. По суті, незважаючи на близькість і доступність водних ресурсів, свіжа морська риба в Україні, і що особливо парадоксально, в Одесі, — рідкість, яку потрібно знати, де шукати, — каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков — Звичайно, тут потрібно зробити застереження: сьогодні міжсезоння і одеські промислові сейнера не вийшли ще на лов риби. Але і коли щосили йде промисел чорноморської риби її на всіх явно не вистачає.

Море — є, а риби немає…

– Старі яхтові капітани згадують часи, коли весь Одеський шельф кишіло рибою, вода була прозора і чиста і приємно пахла морем, а не гниллю. Дно можна було розгледіти в тиху погоду, навіть якщо під тобою більше 10 метрів глибини, а вже зробити плов з мідій, так це взагалі було святою справою для будь-якого поважаючого себе кока, — продовжує Олександр Чистяков — Зараз картина різко змінилася — мідії часто взагалі немає, вода каламутна, риби зовсім мало, та й дельфіни стали зустрічатися в нашому морі набагато рідше. А на одеському ринку нашої чорноморської риби зустрічається дуже мало. Якщо піти і придивитися то спостерігається цікава картина — пропонують, як правило, або річкову рибу або взагалі завозную. При чому пропонують вже копченої або сушеної, а зі свіжої взагалі хоч караул кричи! У кращому випадку запропонують свіжих бичків, все інше — свіжоморожене.

У чому ж справа? Куди поділася риба з одного з найбільш рибних морів? Де поділися мідії? Що стало з водою?

Давайте розбиратися

Спробуємо окреслити деякі проблеми Чорного моря.

Про падіння чисельності риби внаслідок забруднення Чорного моря хімікатами, особливо поверхневого шару води товщиною 5-10 см в якому розвиваються мальки багатьох риб, писав ще в 1970 році чудовий фахівець і педагог академік Ювеналій Петрович Зайцев. Після цього відбулося ще кілька глобальних змін, які перетворили північно-західний шельф Чорного моря і акваторію Криму з «житниці» Чорного моря в напівпустелю.

– У свій час Чорне море славилося скумбрією або як її ще називають макреллю, це була одна з найважливіших промислових риб, яку ловили у великій кількості, в тому числі і рибалки-любителі — розповідає Олександр Чистяков — З 1969-1970 роки ця риба «пішла» і зараз зустрічаються поодинокі екземпляри. Багато вчені пов'язували це явище з активізацією головного ворога скумбрії — луфаря, але ця гіпотеза не підтвердилася. Після довгих досліджень вчені з'ясували, що зникнення чорноморської популяції скумбрії, насамперед, пов'язано із забрудненням моря побутовими і промисловими відходами, а так само інтенсифікацією транспортного потоку. Ці фактори створили нездоланний бар'єр для скумбрії.

Наступна жертва — осетрові Чорного моря. На початку століття осетрові давали до 20% улову, зараз вони практично повністю знищені. Насамперед, це проблема пов'язана з зарегулюванням річок з допомогою гребель, які перекрили рибі шляху нерестової міграції. Після пошуків частина осетрових знайшла не складні річки для нересту, але тут ослаблену популяцію бездумно і хижо добили браконьєри.

– Проблема, насамперед, у варварському браконьєрському вилові цих цінних риб — вважає експерт рибного господарства Дмитро Євсєєв — У знищенні осетрових важливу роль зіграли турецькі браконьєри, оснащені новітніми ехолотами, системами навігації і дистанційно керованими знаряддя незаконного лову, які з'явилися у турків ще у 80-х роках. Зараз вітчизняні браконьєри долавливают «останніх з могікан». Кількість порушень природоохоронного законодавства на море постійно зростає. Це наслідок м'якості покарання і мізерністю штрафів за браконьєрство. А так само повністю втрачена віра в невідворотність покарання за скоєний злочин. Штрафи повинні бути збільшені в рази. А за грубі порушення, які призводять до масового знищення водних живих ресурсів, повинна, однозначно, наставати кримінальна відповідальність.

Ще однією досить рідкісною рибою став калкан — чорноморська камбала. Це красива і смачна риба Чорного моря — є його гордістю! Зараз щосили б'ють тривогу з приводу зниження уловів, практично повної відсутності ікри в планктонних пробах у нерестовий період, зменшення розмірів облавливаемых особин, переважання самців над самками. Основною причиною, на думку фахівців Інституту біології південних морів є інтенсивний траловый промисел, який проводиться найчастіше забороненими методами.

– Хоч і виписуються квоти на вилов в азово-чорноморському басейні більше 30 видів риби… Проте, в промислових масштабах українські промисловики ловлять тільки хамсу, кільку, тюльку, бичка, ще трохи тарані і пеленгаса. Що стосується інших видів, то їх виловлюють у мізерній кількості, — каже капітан риболовецького судна Володимир Качаба.

Характерним прикладом занепаду вітчизняного вилову можуть служити рибопереробні заводи Одеської області, які майже всі працюють в основному на імпортній сировині, щоб зайняти виробничі потужності.

Що під прилавком…

За даними FAO — Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, незважаючи на доступ до моря і наявністю великої кількості водойм, які можна використовувати в Аквакультурі (риборозведення) український ринок наповнений імпортними рыбопродуктами на 85% 

– За рекомендацією Всесвітньої Організації охорони Здоров'я людина повинна з'їдати не менше 19,6 кілограма риби і рибного продукту. У 2015 році українці не «доїли» споживши лише 7,8 кілограма, з яких лише один був вітчизняного виробництва, все інше імпорт, і не завжди хорошої якості, а часто і відвертого сурогату шкідливого для здоров'я. З втратою вилову кримських рибалок імпорт може вирости до 90%, адже більше половини від загального вилову в Чорному і Азовському морі — це була частка кримчан — пояснив Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України.

Статистика невблаганна: українці в 2015 році з'їли 333 тис. тонн риби і рибного продукту. З яких 240 тис. тонн офіційно ввезена імпортна продукція, плюс 89 тис. тонн власного вітчизняного вилову… Але, статистика не завжди дає повну картину, і через наш прилавок пройшло набагато більше риби… Виникає питання, звідки вона? За неофіційними даними більш ніж у 8 млрд. гривень оцінюється тіньової рибний ринок.

В Україні 73 тис. річок, 40 тис. озер, 1100 водосховищ, 400 тис. ставків, 2 моря. 1 100 400 га прісних водойм, з яких трохи менше половини придатні для риборозведення. Але, на сьогодні вони використовуються вкрай не ефективно. У 2015 році виростили близько 24 тис. тонн риби. Що є при перерахунку на наявні вітчизняні акваторії, одним з найнижчих у світі. Таке використання вітчизняного водного ресурсу -злочин, вважають в Асоціації рибалок України.

– Збільшити фонд споживання риби в країні можливо за рахунок нарощування обсягів власного виробництва рибопродукції шляхом інтенсивного розвитку аквакультури — морського та прісноводного рибництва — каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков — За оцінками, вже в найближчі роки, при виконанні необхідних для цього умов ми можемо досягти стрімкого зростання обсягу виробництва товарної риби в аквакультурі в 5 і більше разів. В Україні є всі можливості, щоб наповнити свій внутрішній ринок української рибою, а так само, при розширенні асортименту вирощуваних видів, почати її експортувати.

«Рибний» день

– У всіх чорноморських країнах на березі безліч рибних торгових точок і ресторанів. Особливо це розвинене в Туреччині, — ділиться ресторатор Вадим Луговий — У нас в країні системного рибного ринку немає. І тому ресторатори в пошуках свіжої рибної продукції, змушені знаходити можливість купувати її безпосередньо у тих, хто цю рибу ловить, тобто з «води».