Економіка України
Подобається

“Кадровий голод”: За що найчастіше звільняють українців і як захиститися

21/02/2019
“Кадровий голод”: За що найчастіше звільняють українців і як захиститися

В Україні через трудову міграцію на ринку назріває кадровий голод. Водночас, зазначають експерти, багато працівників, яким менше 30 років, не тримаються за конкретне місце, легко звільняються і завжди перебувають у пошуках кращих варіантів.

У таких обставинах утримати цінні кадри й залучити нових фахівців – одне з головних завдань керівника.

Головне:

основна причина звільнень – не рівень зарплат, а атмосфера в колективі;

українці частіше йдуть не через те, що їм мало платять, а в результаті невиправданих очікувань: обіцянки під час працевлаштування не відповідають реальній ситуації;

роботодавці в різних регіонах звільняють співробітників по-різному: на заході країни тримають тих, хто трудиться на одному місці роками, а в центрі дуже швидко прощаються з будь-якими кадрами;

керівництво часто звільняє "на емоціях", а потім не може змінити своє рішення, щоб не втратити авторитет;

у законі чітко прописані ситуації, за яких роботодавець має право звільнити працівника, за будь-яких інших обставин можна подати в суд і відновитися.

Українці тікають від "поганої атмосфери", а керівники рубають із плеча

Найчастіше українці звільняються через низькі зарплати, йдеться в результатах дослідження міжнародного порталу HeadHunter. На другому і третьому місцях – відсутність перспектив і конфлікти. Принаймні такі відповіді дали учасники опитування. Досвідчені HR-менеджери стверджують: реальні причини працівники озвучують вкрай рідко.

По-перше, на новому місці, коли у відділі кадрів цікавляться причиною звільнення з роботи, ніколи не можна розповідати "щось погане" про минуле керівництво, пояснює директор HRSystem Людмила Лавренко. І досвідчені претенденти знають це негласне правило, тому найчастіше говорять про "відсутність професійного росту".

По-друге, учасники опитування інтуїтивно називають "соціально бажані причини". Мало хто готовий зізнатися, що не справлявся зі своїми посадовими обов'язками або просто був незадоволений ситуацією в колективі.

Людмила Лавренко впевнена: насправді українці найчастіше змінюють роботу через важку атмосферу в компанії, погані взаємовідносини з безпосереднім керівником чи неправдиві фінансові очікування (обіцяли одну зарплату, а фактично платять менше). З цією думкою також погоджується гендиректор Vikly Давид Долганов.

Якщо ж покопатися глибше, перший крок до звільнення відбувається ще на етапі підбору персоналу, додає представник консалтингової групи Перспектива-М Марічка Артиш. Працівник може не підходити під конкретні завдання, але коли вакансію потрібно швидко закрити, то на незначні невідповідності можуть "закрити очі". Також важливо знайти спільну мову під час співбесіди. Ситуація, коли "говорили одне, а зрозуміли інше", впевнена Марічка Артиш, призводить до звільнення.

Більшість експертів погоджується: роботодавці ж часто звільняють працівників просто на емоціях. Кажуть "ти звільнений", а потім своє рішення змінити не можуть, бо втратять авторитет у колективі. Свої особливості є і в конкретних регіонах. На заході України рідко звільняють тих, хто колись був корисний, нині ж, через багато років, тримають, бо "свій". А ось центральним регіонам властиве звільнення "тут і зараз" без зайвої ностальгії, зазначають в Перспектива-М.

"Ідеально, коли є певна система звільнень, а рішення приймаються колективно. Тобто, узгодити звільнення можуть тільки декілька менеджерів, попередньо обговоривши між собою причини. Тоді людський фактор, емоційні спалахи не впливатимуть на прийняття рішення", – додає HR-експерт Олександр Плахотник.



Коментарі