До чого приведе округлювання суми у чеках і як воно вплине на покупця

Рішення Національного банку України (НБУ) припинити карбувати монети дрібних номіналів (1, 2, 5 і 25 коп.) і ввести правило округлювання сум розрахунків не вплине на інфляцію, вважають банкіри.

Популярне: “Пенсії перерахують всім”: що буде з виплатами у найближчий час

“Округлювання роздрібних цін у межах гривні не матиме впливу на інфляційні процеси, де-факто більшість цін вже округлені самим ринком для зручності його учасників. Все більше залучення споживачів до культури безготівкових платежів і подальший розвиток ринку платіжних карток та інфраструктури мінімізує можливі тимчасові незручності перехідного періоду, оскільки при безготівкових оплатах округлювання не потрібно”, – сказала директор з операційної роботи банку “Кредит Дніпро” Галина Ізбінська.

Головний економіст Альфа-Банку (Україна) Олексій Блінов дотримується аналогічної точки зору: “Округлюванню підлягають не ціни, а грошові розрахунки у готівковій формі. Зокрема, це не перешкоджає підприємствам торгівлі встановлювати “маркетингові” ціни з точністю до копійки, наприклад, 19 грн 99 коп. Враховуючи статистично незначний максимальний розмір округлювання до 5 коп. на одну оплату товарів або послуг, набір яких може бути самим різним, якогось “підлаштовування цін” на ті чи інші товари або послуги не відбудеться. Відповідно, ніякого впливу на інфляцію практика копійкового округлення готівкових платежів не матиме”, – сказав він.

Директор департаменту інкасації ПУМБу Андрій Бодян зазначив, що введення правила округлювання сум розрахунків позитивно позначиться на організації роботи торговельних мереж.

“Округлюванню буде підлягати не ціна окремого товару, а загальна вартість покупки. З урахуванням середнього чека покупки, а також того факту, що з однієї покупки клієнт буде нести додаткові витрати у кілька копійок, а з іншої зможе компенсувати ці додаткові витрати, вважаємо, що вплив округлювання на купівельну спроможність клієнтів буде незначним. Навпаки, у торговців виникає рішення проблеми видачі решти клієнту при покупці, отже, знизяться їхні витрати на купівлю монет дрібного номіналу (вартість яких доходить до 700% номіналу) і на реалізацію обхідних рішень з видачі решти (реалізація поповнень рахунку, спеціальні бонусні карти тощо). А це потенційно може позначитися на цінах товарів у бік їх зниження”, – сказав він.

При цьому експерти розходяться в думках щодо того, наскільки істотними будуть додаткові витрати банків на обладнання в зв’язку з заміною банкнот низьких номіналів на монети.

“Для організації прийому монет через термінали самообслуговування банки повинні будуть інвестувати значні суми на придбання парку нових пристроїв або їх модернізацію, оскільки існуючі банкомати і програмно-технічні комплекси (самообслуговування – ред.) не передбачають прийому монет. Потенційно термінали самообслуговування з функцією прийому монет можуть зацікавити компанії, які спеціалізуються на бізнесі прийому комунальних та інших платежів з незначною сумою середнього чека”, – сказав А. Бодян.

Разом з тим, за оцінкою Г. Ізбинської, мінімальний номінал банкнот для заправлення банкоматів в 20 грн є достатнім. “Середня сума зняття готівки в банкоматі за підсумками 2017 року перевищила 1,650 грн, збільшившись за 10 років майже втричі. Банкомати і зараз заправляються переважно банкнотами номіналом від 50 грн”, – сказала вона.

Коментарі