Курс на зліт: в Україні активно розвиваються аеропорти

Через кілька років в Україні буде мінімум сім повноцінних повітряних воріт

З початку року головний аеропорт країни – "Бориспіль" – вражає рекордами: +32% до пасажиропотоку за підсумками першого кварталу року, +29% до пасажиропотоку на кінець червня порівняно з аналогічним періодом 2016-го. Переважно – за рахунок транзитних пасажирів: їх кількість збільшилася на 49%, до 0,6 млн осіб. Генеральний директор Павло Рябікін вже висловив надію, що поточного року аеропорт вперше обслужить понад 10 млн пасажирів (2016-го було 8,65 млн, і це був рекорд за всю історію "Борисполя"). 30 липня був досягнутий рекордний денний пасажиропотік за всю свою історію: 40 939 осіб.

В аеропорту "Київ" (Жуляни) теж поповнення: за червень аеропорт обслужив, згідно з офіційною статистикою, 182 тис. пасажирів – на 73,8% більше, ніж в червні 2016-го. Їх забезпечили 2265 рейсів, яких стало більше на 35,9%, ніж роком раніше. Тоді, 2016-го, було відомо, що кілька регіональних аеропортів відразу задумалися про серйозну реконструкцію і прибуткове майбутнє.

Ми з'ясували, де "нині віз", які перспективи розвитку аеропортів і на що може розраховувати турист в найближчому майбутньому.

KBP: НАВАНТАЖЕННЯ ЗАШКАЛЮЄ

До успіхів повітряного транспорту виявився не готовий наземний: на думку експертів, вже скоро аеропорт упреться в проблему підвезення пасажирів зі столиці. "Дійдемо до 10 млн нетранзттних пасажирів на рік – і затори стануть частим явищем на трасі. При 12 млн дороги стануть, як в п'ятничний вечір в центрі Києва", – говорить гендиректор "Борисполя" Павло Рябікін.

Вкрай необхідна рейкова альтернатива автобусам, погоджується директор "Украеропроекту" Кирило Новіков. Зараз уряд розмірковує, який вид транспорту пустити до Борисполя, і, на думку Новікова, виберуть модульний варіант.

"Спочатку за мінімальну вартість організувати міський швидкісний трамвай або рейковий автобус на 3 вагони, з часом за цими ж рейками пустити повноцінний потяг метро на 8 вагонів, – пояснює він. – Тобто спочатку прокласти рейкову універсальну основу, а потім вибрати, який з видів залізничного транспорту найдоцільніше відповідно до попиту".

До того ж, за словами Новікова, такий транспорт повинен охопити 150 км зону навколо аеропорту, тобто доставляти до нього пасажирів, скажімо, безпосередньо з Чернігова, а то й Черкас: "Поліпшення автобусного сполучення, до якого теж чимало претензій (збої в графіку, відсутність кондиціонування, недбалість водіїв) – завдання вже цього року. А новий вид транспорту з'явиться протягом 1,5-2 років".

В МАЙБУТНЬОМУ: НОВІ РЕЙСИ І ІНОЗЕМНІ "ГОСПОДАРІ"

Аеропорт "Київ" теж нарощує обсяги і обороти – та так, що довелося, за словами керівника прес-служби Галини Богданенко, розширити паркування на 200 місць і реконструювати термінал А: збільшили кількість стійок реєстрації, додали пункти митного пропуску.

"Уже встановили паркомати – система автоматизована, європейська. Ціна не змінилася, але надходження нам збільшилися, – розповідає вона. – Найпопулярніші напрямки сьогодні – Мінськ, Дубай, Анталія, Будапешт, Рим, Анкара, а з внутрішніх – Одеса, Запоріжжя, Львів".

Абсолютно всі авіаперевізники, які обслуговуються в "Києві", додали напрямки і збільшили частоту польотів, залучили нові літаки до парку – це загальна тенденція року. Переговори зараз ведуться майже з усіма європейськими лоукост-компаніями.

ВЕЛИКІ НОВИНИ. Два українських аеропорти, "Бориспіль" і "Львів", можливо, потраплять у приватні руки. Таке рішення прийняли на початку липня в Мінінфраструктури. Компаніям передадуть їх на умовах концесії, законопроект про яку вже практично готовий. Концесійну угоду – це коли одна сторона зобов'язується за свій рахунок створити або реконструювати певне майно, яке перебуває у володінні іншого боку. При цьому перша отримує право потім експлуатувати відремонтований проект і отримувати на цьому прибуток. Два найкращих наших аеропорти, можливо, кардинально змінять стратегію розвитку і дістануться якомусь міжнародному оператору (тільки термінали і аеродроми, відповідно до закону, назавжди державні).

"На ринку Східної Європи і СНД найдосвідченіший в цьому плані – турецька TAV, у якого 38% акцій належить одному зі світових лідерів – французькому ADP, – каже з цього приводу голова комітету стратегічного розвитку аеропортів Асоціації "Аеропорти України" Євген Трескунов. – Такі речі не рідкість: німецька компанія зайшла до Болгарію, австрійці розпоряджаються в Кошице".

ХТО В ВИГРАШІ. Але в світі, як правило, на таких умовах передаються об'єкти, вкладати в які дорого і лінь, а "Бориспіль" зі "Львовом" – цілком прибуткові підприємства, і є побоювання, що приватники зніматимуть вершки, які могли б дістатися скарбниці. Чи піде рішення на благо, за словами експерта, залежить від умов проекту концесії: чи передбачить нове будівництво, управління наявною інфраструктурою, чи буде подальша приватизація. Законодавство в цій сфері, на думку Трескунова, занадто недосконале.

"Спочатку корпоратизація, потім концесія. Якщо Верховна Рада дасть дозвіл – шукатимемо міжнародного оператора. Але це точно не завтра і не найближчими роками", – так прокоментував пресі рішення міністр інфраструктури Володимир Омелян. Нагадаємо: перші кроки до передачі "Борисполя" в концесію уряд зробив ще 2012 року. "Львів" на той момент інвесторам цікавий не був. З 2016-го інтерес до управління українськими аеропортами проявляли малайзійські компанії. За підсумками року Львівський аеропорт, як відомо, констатував +50% до пасажиропотоку. На сьогодні концесійному процесу заважає застарілий закон, в якому не прописані, за словами Новікова, зрозумілі сучасному світові механізми отримання прибутку і умови роботи.

РЕГІОНИ: РЕМОНТ НА МІЛЬЙОНИ

Державну цільову програму розвитку аеропортів в Україні затвердили 2016 року, в ній – все про їх реконструкції до 2023-го. За планом, роботи проводитимуть під держгарантії, кошти з бюджету не передбачені. "Поки що регіональна влада викручується, як може, знаходить альтернативні джерела фінансування і запускає реконструкцію на свій страх і ризик, – розповідає Кирило Новиков, в.о. директора "Украеропроект". – Одеса та Житомир будують нові термінали, а Херсон на 50% відремонтував аеродромний комплекс. Вінниця і Чернівці вже змогли запустити міжнародні рейси, та й Одеса нарощує оберти, хоча до нового терміналу переїде лише 2018-го і повинна терміново думати про капремонт аеродрому".

Популярне: Це не їдять навіть таргани: які продукти вбивають настрій

А ось аеропорти Івано-Франківська і Дніпра в жалюгідному стані: вони поки що лише будують плани і шукають засоби на реалізацію. Ужгородський простоює вже рік – відтоді, як словацька і українська сторона не змогли домовитися про управління повітряним рухом в прикордонній зоні і не продовжили угоду. "Вірю, що цього року його запустять на польоти. Адже навіть миколаївські "стайні" губернатор взявся розчищати, і аеропорт прийняв перший технічний рейс після чотирьох років простою", – говорить Новіков. Решта з 17 аеропортів – під питанням доцільності функціонування. Але, за словами Новікова, років через два мінімум три регіональних аеропорти включаться до повноцінної роботи.

Окреме питання – з повністю зруйнованим Донецьким аеропортом: влада обіцяє відбудувати його в обов'язковому порядку. Але зроблено це буде після того, як окуповані території повернуться під український контроль.

ГРОШОВЕ ПИТАННЯ. Перебудовувати аеропорти – заняття дороге. Так, капремонт злітної смуги Одеського аеропорту, за словами Кирила Новікова, обійдеться до $ 100 млн. До того ж аеропортам України не завадила б кооперація.

"Замкнуте коло: немає сучасної інфраструктури аеродрому – не заходять компанії з найпоширенішими типами судів. А щоб реконструювати її – потрібно почати польоти і заробляти гроші на ремонт, – пояснює голова "Украеропроекту". – Але варіантів виходу з ситуації чимало. Зараз в зв'язку з децентралізацією обласні бюджети поступаються доходам облцентрів, які перевиконують план. Чому б області не передати аеропорт на баланс міста?"

Також, за його словами, можна створювати фонди розвитку і підтримки аеропортів, внески до яких робляться фактично з кожного пасажирського квитка та стягуються з усіх компаній, що працюють в аеропорту. Всі потроху скидаються на користь об'єднаних 3-4 аеропортів. Коштів відразу на всіх не вистачить, тому першого рік вони йдуть на користь одного аеропорту, другого – наступного.