Махінації
Подобається

Forbes назвав топ-10 бізнесменів, що заплатили найбільше податків

09/12/2015
Forbes назвав топ-10 бізнесменів, що заплатили найбільше податків

Аналіз сум податку на доходи фізичних осіб, сплачених провідними українськими промисловцями – фігурантами рейтингу Forbes "100 найбагатших українців", показує дисбаланс між масштабом бізнесу і сумою нарахованого ПДФО.
Чому найбагатші бізнесмени не завжди найбільші платники податків, з'ясував Forbes.
Видання проаналізувало сумарний показник сплаченого ПДФО за три останні роки (2012-2014). Такий період був обраний, щоб нівелювати вплив на результат чинника політичної кон'юнктури: деякі раніше успішні бізнесмени деактуалізіровалісь після зміни влади в Україні, покинувши країну.
Цікаво, що більшість позицій в рейтингу зайняли опальні бізнесмени або персони, далекі від великого бізнесу – спортсмени.
Так, перше місце за сплаченими податками дісталося найбагатшій людині України Рінату Ахметову, що сплатила 379796000 гривень ПДФО за три роки. На другому місці – Борис Колесніков, засновник кондитерської компанії "Конті" і свинарського холдингу "АПК-Інвест" (164, 081 млн гривень). Замикає трійку лідерів боксер Володимир Кличко, який сплатив 75979000 гривень ПДФО. Також звертає на себе увагу присутність у рейтингу екс-глави агрохолдингу "Мрія" Миколи Гути, який зараз переховується за кордоном.

Ерік Найман, керуючий партнер компанії Capital Times, зазначає, що результат безпосередньо пов'язаний зі ступенем детінізації бізнесу, яку пройшли або не пройшли ключові бенефіціари. "Наприклад, Рінат Ахметов, в основному, отримує доходи у вигляді дивідендів і виплачує 5% прибуткового податку. Поки діє податкова пільга на дивіденди – йому це вигідно робити. Ряд інших найбільших бізнесменів не потурбувалися легалізацією своїх доходів і свого майна. Значить, їх все влаштовує ", – вважає він.
За його словами, українське податкове законодавство дає достатньо можливостей для приховування реальних доходів, тому питання необхідності обілення бізнесу (як правило, це пов'язано з виходом на міжнародні ринки капіталу) кожен вирішує для себе самостійно, без оглядки на контролюючі органи.
"В Україні немає перевірки за видатками. Ви бачите податкову декларацію, але не знаєте, скільки витрачено за цей податковий період. Якщо людина купує нерухомість і дорогий автомобіль на не порівнянні з офіційним доходом суму, то завжди можна пояснити це заощадженнями або спадщиною", – констатує він.

У рейтингу найбільших платників ПДФО симптоматично відсутні представники влади, пов'язані з великим бізнесом: у ньому немає Андрія Іванчука, покійного Ігоря Єремєєва, Ігоря Коломойського, Миколи Мартиненка, Віктора Пінчука (останній відкриває другу десятку рейтингу).
"Представники влади повинні побоюватися податкової перевірки, коли залишають свої посади і перестають бути владою. А оскільки в Україні склалася добра традиція, що нові садять старих, то побоюватися їм є чого", – зазначив Олександр Кірш, член комітету ВРУ з питань податкової та митної політики.
При цьому, на його думку, ці побоювання можуть бути реалізовані найближчим часом: "Судячи з усього, найближчим часом буде пертурбація, багато позбудуться своїх посад – і тоді їм всерйоз доведеться відповідати за недостовірні декларації".

Податкове законодавство в Україні він характеризує як лояльне до великого капіталу через застосування в ньому унікальною регресивно-прогресивної шкали. "Над десяти мінімальних зарплат прибутковий податок дійсно зростає, але зате понад 17 мінімальних зарплат – немає нарахувань в соцстрах, тобто немає ЄСВ. Виходить, у нас унікальна в світі система оподаткування" прогресивно-регресивна ", якщо мати на увазі і ПДФО та ЄСВ разом ", – пояснює Кірш.
При цьому він визнає, що часто бізнесмени, які не вказують реальних доходів – і, відповідно, не платять з них ПДФО, – керуються не стільки міркуваннями жадібності, скільки безпеки. "Через загрозу можливого вилучення все оформляють на родичів, щоб, коли влада поміняється, уникнути конфіскацій", – пояснює він.

Ерік Найман вважає, що для обілення доходів в Україні потрібно провести податкову амністію і ввести нульову податкову декларацію. "Тільки після цього можна буде адекватно відстежувати, є ризики податкових порушень при владі чи ні. Тому що зараз навряд чи є юридична можливість звинуватити їх у несплаті податків", – зазначив експерт.
Незважаючи на те, що Кабінету міністрів Верховна Рада дала доручення до 1 березня 2015 року підготувати законодавство про нульову декларації та податкової амністії, зрушень у цьому напрямку досі не відбулося, підкреслює аналітик.

366230